Розділ 63—Про що необхідно пам'ятати

Настанови Спасителя Його учням були дані для добра Його послідовникам у всі віки. Сказавши: «Стережіться», Господь мав на увазі тих, хто житиме наприкінці часу. Це наша праця, кожного особисто — плекати у своєму серці дорогоцінні чесноти Святого Духа. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 102).CChUk 509.1

Ми стоїмо на порозі великої кризи. Нам буде необхідна стійка віра, щоб перенести її випробування і спокуси та виконати свій обов’язок. Однак ми можемо тріумфувати: жодна душа, яка пильнує, молиться й вірить, не потрапить у пастку ворога.CChUk 509.2

Брати, котрим відкриті істини Слова Бо-жого, яка роль належатиме вам у заключних подіях світової історії? Чи прокинулися ви для усвідомлення цієї урочистої реальності? Чи розумієте велику справу приготування, яка нині відбувається на Небі й на Землі? Нехай усі, хто отримав світло й має можливість читати й чути пророцтво, звернуть увагу на написане в ньому, «адже час близький». Нехай ніхто зараз не жартує із гріхом — джерелом усіх бід у нашому світі. Не залишайтеся млявими, заціпенілими в байдужості. Нехай доля вашої душі не видається вам непевною й хиткою. Знайте, що ви повністю перебуваєте на боці Господа. Нехай щирі серця і тремтячі уста запитують: «Хто може встояти?» Чи використовуєте ви в ці останні дорогоцінні години часу випробування найкращий матеріал для збудування свого характеру? Чи очищаєте свої душі від усякої плями? Чи прямуєте за світлом? Чи відповідають ваші діла вашому визнанню віри?CChUk 509.3

Можна бути небайдужим, зовні правильним віруючим, але водночас знайденим легеньким і втратити вічне життя. Можна виконувати біблійні приписи та вважатися християнином, однак загинути через відсутність якостей, суттєво необхідних для християнського характеру. Якщо ви нехтуєте даними Богом застереженнями або з байдужістю ставитеся до них, якщо плекаєте або виправдовуєте гріх, то в такий спосіб запечатуєте власну долю. Ви будете зважені на терезах і знайдені легенькими. Благодать, мир і прощення назавжди відійдуть, Ісус пройде повз та більше ніколи не виявиться в межах досяжності ваших молитов і наполегливих прохань. Доки милість ще триває, доки Спаситель ще здійснює Своє заступницьке служіння, старанно працюймо для вічності. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 40, 405). CChUk 510.1

Сатана не спить. Він пильнує, щоб зробити безуспішним непорушне пророче слово. Майстерно, із силою омани він працює над тим, аби протидіяти чітко вираженій Божій волі, ясно представленій у Його Слові. Упродовж багатьох років сатана здобував контроль над людським розумом за допо-могою хитромудрих софізмів, вигаданих ним, щоб зайняти місце істини. У цей небезпечний час праведники в Божому страху прославлятимуть Його Ім’я, повторюючи слова Давида: «Пора Господу діяти! Вони порушили Твій Закон” (Псал. 119:126, переклад Р. Турконяка). (Свідчення для Церкви. Т.9. С. 92).CChUk 510.2

Ми, як народ, заявляємо, що прийняли істину раніше за будь-який інший народ на Землі. Тому наше життя й характер мають відповідати такій вірі. Скоро настане день, коли праведні будуть пов’язані в снопи, як дорогоцінна пшениця, для небесної житниці, а нечестиві будуть зібрані, як кукіль, для вогню останнього великого дня. Утім, пшениця й кукіль будуть разом рости до жнив. Виконуючи життєві обов’язки, праведні до самого кінця будуть стикатися з безбожними. Сини світла розсіяні між синами темряви, щоб контраст був видимим для всіх. У такий спосіб діти Божі мають «звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла”. Божественна любов, яка палає в серці, христоподібна гармонія, виявлена в житті, будуть для людей світу наче проблиск Неба, щоб вони могли побачити й оцінити його вищість і перевагу. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 100).CChUk 511.1

Жодна людина не може служити Богові без того, щоб проти неї не об’ єдналися лихі люди й ангели. Злі духи переслідуватимуть кожну душу, котра прагне приєднатися до послідовників Христа, бо сатана хоче повернути здобич, забрану з-під його влади. Злі люди будуть охоче вірити в страхітливі омани, прирікаючи себе на прокляття. Ці люди зодягнуться в шати щирості, щоб звести, якщо вдасться, навіть і вибраних. (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 595).CChUk 511.2