Ваші таланти відповідають потребам

У великому плані Господа є місце кожній людині. Він не посилає таланти, у яких немає потреби. Припустімо, що хтось має незначний талант. Однак у Бога є місце і для нього. Якщо його правильно використовувати, він виконає саме ту справу, яку за наміром Бога має звершити. При здійсненні праці з дому в дім таланти скромного землероба можуть зробити значно більше, ніж блискучі дари. (Свідчення для Церкви. Т. 9. С. 37, 38).CChUk 88.3

Коли люди використовують свої сили згідно з Божою настановою, їхні таланти збільшуються, спроможність зростає і вони отримують небесну мудрість у прагненні спасти тих, хто гине. Однак, оскільки члени Церкви апатичні й недбалі щодо свого Богом даного обов’язку віддавати іншим, як вони можуть сподіватися отримати небесний скарб? Якщо так звані християни не відчувають відповідальності просвічувати тих, хто перебуває в темряві, якщо перестають ділитися благодаттю і знаннями, то стають менш проникливими, утрачаючи здатність цінувати багатство небесного дару; у такому разі вони не усвідомлюють необхідності представляти цей дар іншим.CChUk 89.1

Ми бачимо великі церкви, зібрані в різних місцях. Їхні члени пізнали істину, і багато хто, задовольняючись слуханням Слова життя, не прагне поділитися світлом. Вони навряд чи усвідомлюють відповідальність за розвиток справи та мало зацікавлені в спасінні душ. Такі віруючі сповнені завзяття у світських справах, але не привносять у них свою релігію. Вони заявляють: «Релігія — це релігія, а робота — це робота». Ці люди вважають, що для кожного поняття є своя сфера, тому кажуть: «Нехай вони будуть окремо».CChUk 89.2

Оскільки члени цих церков нехтують сприятливими можливостями й не використовують переваг, вони не зростають у «благодаті й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа» (2 Петра 3:18). Тому вони слабкі у вірі, недосконалі в пізнанні й мають дитячий досвід. Такі віруючі не укорінені й не засновані на істині. Якщо вони залишаться в такому стані, то численні спокуси останнього часу неодмінно зведуть їх, бо ці люди не мали духовного зору, щоб відрізнити істину від омани. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 424) .CChUk 89.3