27 жовтня. Родини об'єднаються

“Так говорить Господь: стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони вернуться з краю ворожого! І для твого майбутнього є сподівання, — говорить Господь, — і до границь твоїх вернуться діти твої!” (Єрем.31:16-17).ДПХ 429.1

“Христос прийде на хмарах з великою славою. Безліч сяючих ангелів супроводжуватимуть Його. Він прийде, щоб пробудити мертвих і перемінити живих праведників зі слави у славу. Він прийде прославити тих, хто любив Його і дотримувався Його Заповідей, щоб узяти їх до Себе. Він не забуде ні їх, ні Своїх обітниць. Тоді наші родинні зв'язки знову поновляться” (Христос — надія світу, c. [632]).ДПХ 429.2

Божий день відкриє, скільком благочестивим матерям зобов'язаний світ.ДПХ 429.3

Коли судді сядуть і розкриються книги, коли Головний Суддя скаже: “Добре” і вінець нетлінної слави буде покладений на чоло переможця, багато спасенних піднімуть свої вінці перед небожителями Всесвіту, які зберуться, і звернуть погляд на свою матір, промовляючи: “Завдяки Божій благодаті вона виховала мене таким, яким я є. Її настанови і молитви стали благословенням для мого вічного спасіння”.ДПХ 429.4

З невимовною радістю батьки побачать вінці, одяг, арфи, які будуть дані їхнім дітям. Дні сподівань і тривог проминули. Насіння, яке сіялося зі слізьми та багатьма молитвами, здавалося, сіялося надаремно, однак жниво, врешті-решт, пожате з радістю. Їхні діти врятовані!ДПХ 429.5

О, чудове викуплення! Як багато про нього було сказано, як довго, з яким нетерпінням на нього чекали і як не могли збагнути його до кінця! (Велика боротьба, c. [645]).ДПХ 429.6

Христос завжди був незмінним Супутником і близьким Другом для Своїх вірних послідовників. Вони жили в тісній сполуці, у постійному спілкуванні з Богом. Над ними зійшла Господня слава. Вони відбивали світло пізнання Божої слави через Ісуса Христа. І тепер вони радітимуть яскравим променям сяйва царської слави у всій Його величності. Вони підготувалися до небес, тому що зберегли небо у власних серцях.ДПХ 429.7