“Не збирайте собі скарбів на землі” (Матв.6:19)

Скарби, зібрані на землі, не вічні; вони можуть бути вкрадені злодіями, зіпсовані міллю та іржею, знищені ураганом і вогнем. “Де твій скарб, там буде і твоє серце”. Думки настільки будуть просякнуті земним, що для небесного вже не залишиться місця.НПЩЖ 69.1

Найбільшою пристрастю тогочасних юдеїв була жадоба грошей. Турботи про земне займали в серці місце, котре належить Богові. Це саме відбувається і сьогодні. Пристрасть до багатства зачаровує людину, руйнуючи в ній усі благородні почуття і вкрай спотворюючи її людську природу. Служіння сатані сповнене турбот, труднощів і стомливої роботи, а скарби, так важко здобуті людиною на цій землі, недовговічні.НПЩЖ 69.2

Ісус сказав: “Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не нищать їх, де злодії не підкопуються і не викрадають; бо де скарб ваш, там буде і серце ваше!”НПЩЖ 69.3

Звідси повчання для нас “Збирайте собі скарби на небі…”. У наших інтересах забезпечити собі небесні скарби. З усього, чим ми володіємо, тільки це належить нам. Скарби, зібрані на небесах, вічні. Вода і вогонь не знищать їх, злодій не вкраде, міль та іржа не зіпсують, бо Господь охороняє їх.НПЩЖ 69.4

Понад усе Христос цінує “багатство славної спадщини між святими” (Ефес.1:18). Учні Христа порівнюються з коштовними каменями, з Його особливим скарбом. Він говорить: “Вони будуть, як у вінку каміння”; “зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину — від офірського золота” (Зах.9:16; Ісая 13:12). Христос, від Котрого походить уся слава, дивиться на Свій народ у його чистоті й досконалості, як на нагороду за Свої страждання, приниження і любов; вони доповнюють Його славу.НПЩЖ 69.5

Нам дана можливість співпрацювати з Ним у великій справі спасіння, стати співучасниками Багатства, яке Він придбав Своїми стражданнями й смертю. Апостол Павло писав до християн у Солуні: “Хто ж бо наша надія і радість, або вінець слави? Чи ж не ви перед Господом нашим Ісусом Христом, у день Його приходу? Так! Ви — наша слава і наша радість!” (1Сол.2:19-20). Ось скарб, шукати якого закликає Христос. Характер людини — це жнива його життєвого засіву. Кожна дія, кожне слово, яке благодаттю Христа викликає в душі прагнення до небесного, кожне зусилля, спрямоване на те, щоб стати подібним до Христа, — збирають нам скарби на небесах.НПЩЖ 69.6

“Де скарб твій, — там буде й серце твоє”. Намагаючись допомогти іншим, ми приносимо користь самим собі. Кожний, хто посвячує свої кошти і час на справу поширення Євангелія, зосередить на ній і свої думки, і молитви. Його почуття передадуться іншим, і він ще ревніше присвятить себе Богові, щоб здійснити якомога більше добра.НПЩЖ 70.1

Останнього дня, коли всі багатства землі будуть знищені, той, хто зібрав собі скарби на небесах, побачить, що він придбав у своєму житті. Якщо ми прислухалися до слів Христа, то наприкінці, знаходячись серед тих, хто стоятиме навколо великого білого престолу Божого, ми побачимо душі, котрим вказали шлях до спасіння, і дізнаємося, що вони допомогли спасти інших, а ті — ще інших. Отож, внаслідок наших трудів величезна кількість людей досягла вічної гавані спасіння, щоб покласти свої вінці до ніг Ісуса та прославити Його по вічні віки. З якою радістю дивитимуться тоді працівники Христа на всіх спасенних, які поділятимуть славу Спасителя! Яким дорогим буде небо для тих, котрі були вірні у справі спасіння душ!НПЩЖ 70.2

“Коли ж ви воскресли з Христом, то шукайте того що, вгорі, де Христос сидить праворуч Бога” (Колос.3:1).НПЩЖ 70.3