Розділ 30. Воскресіння Христа

Учні спочивали в суботу, сумуючи з приводу смерті свого Господа, тоді як Ісус, Цар слави, лежав у гробниці. Із наближенням ночі були поставлені воїни охороняти місце спочинку Спасителя, а в цей час невидимі ангели ширяли над священним місцем. Ніч повільно минала, і, хоч було ще темно, ангельська сторожа знала, що час визволення дорогого Сина Божого, їхнього улюбленого Повелителя, майже настав. У той час як вони з глибоким душевним хвилюванням чекали години Його тріумфу, з Неба швидко прилетів могутній ангел. Вигляд його був подібний до блискавки, а одяг білий, мов сніг. Його світло розсіяло темряву на його шляху, примусивши злих ангелів, які переможно запевняли, що тіло Ісуса належить їм, утекти з жахом від його блиску й слави. Один з ангельського воїнства, котрий був свідком приниження Христа і тепер охороняв місце Його спочинку, приєднався до цього ангела з Неба, і разом вони наблизилися до гробниці. Земля тремтіла та здригалася при їхньому наближенні, стався великий землетрус.ІВ 197.1

Жах охопив римську варту. Куди поділася їхня сила, щоб охороняти тіло Ісуса? Вони вже не думали ні про свій обов'язок, ні про те, що учні можуть викрасти Його. Коли світло від ангелів засяяло навкруги яскравіше за сонце, римські вартові як мертві погадали на землю. Один з ангелів узявся за великого каменя і, відкотивши його від входу до гробниці, сів на ньому. Другий увійшов до гробниці і розв'язав хустку, що була на голові Ісуса.ІВ 197.2