Посланий до Ірода

Почувши, що Ірод перебував у Єрусалимі, Пилат відчув сильне полегшення, оскільки сподівався звільнитися від усякої відповідальності за суд і винесення вироку Ісусові. Він негайно послав Його разом з Його обвинувачами до Ірода. Цей правитель був запеклий у гріху. Вбивство Івана Хрестителя залишилося на його сумлінні плямою, якої він не міг позбутися. Почувши про Ісуса та Його могутні діла, він тремтів від страху, гадаючи, що це був воскреслий із мертвих Іван Хреститель. Коли Пилат передав Ісуса в його руки, Ірод розцінив це як визнання його влади, авторитету й правосуддя. Це привело до того, що два правителі, котрі раніше ворогували, стали друзями. Ірод був радий бачити Ісуса, сподіваючись, що Він звершить якесь велике чудо, щоб задовольнити його. Проте місія Ісуса не полягала в тому, щоби потурати цікавості або шукати безпеки для Себе. Його Божественна чудодійна сила мала бути використана для спасіння інших, а не задля власних інтересів.ІВ 186.2

Ісус не відповідав на численні запитання Ірода, як і на запитання ворогів, що шалено звинувачували Його. Ірода розлютило те, що Ісус не злякався його, тому разом зі своїми воїнами він насміхався, глузував і знущався над Сином Божим. Але він був вражений шляхетним Богоподібним виглядом Ісуса, Котрий терпів безсоромні знущання; боячись винести Йому вирок, він знову відіслав Його до Пилата.ІВ 187.1

Сатана та його ангели спокутували Пилата, роблячи все, аби він сам себе погубив. Вони навіювали йому таку думку: якщо він не візьме участі в суді над Ісусом, то це зроблять інші; юрба прагне Його крові, і якщо він не віддасть Його на розп'яття, то втратить свою владу й світські почесті, а також буде звинувачений, що повірив у самозванця. Боячись втратити свої владу й авторитет, Пилат погодився віддати Ісуса на смерть. Незважаючи на те, що він переклав кров Ісуса на Його обвинувачів і юрба прийняла її, вигукуючи: “Кров Його на нас і на наших дітях!” (Матв. 27:25), — Пилат усе одно не був чистий: він був винний у крові Христа. Через свої егоїстичні інтереси, любов до почестей від сильних світу цього він віддав невинну людину на смерть. Якби Пилат діяв згідно з власним переконанням, то не взяв би участі в засудженні Ісуса.ІВ 187.2

Вигляд і слова Ісуса під час суду справили глибоке враження на багатьох присутніх. Наслідки цього впливу стали очевидними після Його воскресіння. Серед людей, що приєдналися тоді до Церкви, було багато таких, чиє переконання виникло ще під час суду над Ісусом.ІВ 187.3

Сатана вельми розлютився, побачивши, що вся жорстокість, якої зазнав Ісус від підбурюваних ним юдеїв, не викликала в Нього ані найменшого нарікання. Хоч Ісус прийняв на Себе людську природу, Його підтримувала Богоподібна сила духу, і Він ні в чому не відступив від волі Свого Отця.ІВ 187.4