Розділ 32. П'ятидесятниця
Коли Ісус відкрив для розуміння учнів значення пророцтв стосовно Самого Себе, Він запевнив їх, що Йому дана вся влада на Небі й Землі та наказав іти і проповідувати Євангеліє всьому творінню. В учнів одразу ж воскресла давня надія на те, що Ісус посяде Своє місце на престолі Давида в Єрусалимі, і вони запитали: “Господи, чи не в цей час ти відновиш царство Ізраїля?” (Дії 1:6). Спаситель залишив їхній розум у деякій невизначеності стосовно цього запитання, сказавши у відповідь: “Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою” (Дії 1:7).ІВ 207.1
Учні почали надіятися, що чудове злиття Святого Духа вплине на юдейський народ, і вони приймуть Ісуса. Спаситель утримався від подальшого пояснення, знаючи: коли Святий Дух зійде на них повною мірою, їхній розум буде просвічений, вони цілком усвідомлять, яка робота чекає на них, і продовжать здійснену Ним справу.ІВ 207.2
Учні, зібравшись у верхній світлиці, об'єдналися в молитвах з віруючими жінками, Марією, матір'ю Ісуса, та Його братами. Ці брати, котрі раніше були невіруючими, тепер повністю утвердилися у вірі завдяки тому, що бачили під час розп'яття, воскресіння й вознесіння Господа. Число зібраних становило близько ста двадцяти осіб.ІВ 207.3