Серед темряви, що оповила Землю під час тривалого папського панування, світло істини не могло бути повністю загашене. У кожному сторіччі були Божі свідки — люди, котрі плекали віру в Христа як єдиного Посередника між Богом та людиною, котрі дотримувалися Біблії як єдиного правила життя і святкували істинну суботу. Наступні покоління ніколи не довідаються, як багато чим світ завдячує цим людям. Їх таврували ганьбою як єретиків, ставили під сумнів чистоту їхніх спонукань, на них зводили наклепи; їхні письмові праці забороняли, подавали у фальшивому світлі і спотворювали. Однак вони залишалися непохитними, від покоління до покоління зберігаючи чистоту своєї віри як святу спадщину для прийдешніх віків.ІВ 289.1

Війна проти Біблії була такою запеклою, що часом залишалося лише кілька її примірників, але Бог не допустив, щоб Його Слово було повністю знищене. Його істини не могли назавжди залишатися прихованими. Господь міг звільнити слова життя з кайданів так само легко, як свого часу відчинив двері в'язниці й міцні залізні брами, аби випустити на свободу Своїх слуг. У різних країнах Європи Святий Дух спонукав мужів шукати правду як захований скарб. Керовані Божим Провидінням, вони звернулися до Святого Письма та з величезною зацікавленістю досліджували його священні сторінки, за будь-яку ціну бажаючи прийняти світло Істини. І хоч не все вони розуміли ясно, однак були спроможні збагнути багато давно похованих істин. Як послані Богом вісники, вони виступили вперед, щоб розбити кайдани омани й забобонів, закликаючи людей, котрі так довго перебували в рабстві омани, піднятися на захист своєї свободи.ІВ 289.2

Прийшов час, коли Святе Письмо мало бути перекладене і дане різним народам на їхній рідній мові. Час півночі для світу минув. Закінчувалися години темряви і в багатьох країнах з'явилися ознаки світанку.ІВ 290.1

Небезпечні дні

Досвітня зоря Реформації