Велике релігійне пробудження

Усюди звучав голос застереження, випробовуючи серця та закликаючи грішників як у світі, так і Церкві рятуватися від прийдешнього гніву. Подібно до Івана Хрестителя, предтечі Христа, проповідники поклали сокиру біля кореня дерева, наполегливо благаючи всіх принести плоди, гідні покаяння. Їхні хвилюючі заклики разюче контрастували із запевненнями про мир і безпеку, що звучали з кафедр популярних церков; і де б не проголошувалася вістка, вона зворушувала серця людей.ІВ 309.2

Прості конкретні свідчення Писань, проголошені під впливом Святого Духа, були настільки переконливими, що тільки дехто міг опиратися їм. Люди, котрі вважали себе релігійними, пробудилися від своєї оманливої безтурботності. Вони побачили власні відступництво, любов до світу, невір'я, гордість та егоїзм. Багато з них у покаянні й покорі шукали Господа. Їхні почуття і думки, досі прив'язані до земних предметів, тепер звернулися до Неба. Дух Божий зійшов на них, і з покірними розчуленими серцями вони об'єднали свої голоси в заклику: “Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду!” (Об'явл. 14:7).ІВ 309.3

Грішники, ридаючи, запитували: “Що потрібно мені робити, аби спастися?” Люди, життя котрих відзначалося нечесністю, намагалися відшкодувати збитки. Усі, хто знайшов спокій у Христі, палко бажали, щоби й інші отримали такі ж благословення. Серця батьків приверталися до дітей, а серця дітей — до батьків. Були усунуті такі перешкоди, як гордощі і байдужість. Люди каялися від усього серця, і члени родини працювали задля спасіння найближчих, найдорожчих людей.ІВ 310.1

Часто можна було чути палкі заступницькі молитви. Усюди перебували душі, які з глибоким сердечним смутком кликали до Бога. Багато з них цілі ночі проводили в молитві, бажаючи отримати запевнення в прощенні їхніх гріхів та благаючи про навернення своїх родичів і ближніх. Ця полум'яна тверда віра досягла своєї мети. Якби народ Божий і надалі був таким наполегливим у молитві, приносячи свої прохання до престолу благодаті, він володів би значно багатшим досвідом, ніж зараз. Спостерігається надто мало молитви, надто мало справжнього переконання в гріхові, а брак живої віри позбавляє багатьох благодаті, котрою так щедро готовий нас обдарувати милостивий Викупитель.ІВ 310.2

Люди всіх верств суспільства приходили на зібрання адвентистів. Багаті й бідні, знатні й прості прагнули з різних причин самі почути вчення про Другий прихід. Господь стримував дух опору в той час, як Його слуги пояснювали причини своєї віри. Часом “інструмент” був слабким і немічним, але Дух Божий надавав сили Своїй істині. На таких зібраннях відчувалася присутність святих ангелів, і щодня багато душ приєднувалося до віруючих. Величезні натовпи людей, затамувавши подих, прислухалися до урочистих слів про скорий Прихід Христа. Здавалося, Небо і Земля наблизилися одне до одного. Божа сила впливала як на старих, так і на молодь та людей середнього віку. Люди поверталися додому, прославляючи Бога, а тишу ночі порушували радісні звуки пісень. Жодний відвідувач цих зібрань ніколи не забуде цих проявів глибокого зацікавлення.ІВ 310.3