Час затримки

Коли минув 1843 рік, а Прихід Ісуса не відбувся, тих, які з вірою очікували Його з'явлення, на деякий час охопили сумніви і збентеження. Однак, незважаючи на це розчарування, багато з них продовжували досліджувати Святе Письмо, знову перевіряючи докази своєї віри й ретельно вивчаючи пророцтва, щоб отримати більше світла. Свідчення Біблії, яке підтримувало їхню позицію, видавалось ясним і переконливим. Ознаки безпомилково вказували на близький Прихід Христа. І хоч віруючі не могли пояснити свого розчарування, вони були впевнені: Бог провадив їх у тому, що їм довелося пережити.ІВ 317.3

Їхня віра вельми зміцнилася завдяки очевидному переконливому свідченню тих місць Святого Письма, які вказували на час затримки. Ще в 1842 році Дух Божий спонукав Чарльза Фітча зробити пророчу таблицю, котру адвентисти загалом розцінювали як виконання повеління, даного через пророка Авакума: “Напиши це видіння і поясни на таблицях”. Однак ніхто в той час не зауважив, що в тому ж пророцтві йдеться і про час затримки. Після розчарування стало очевидним повне значення цього тексту. “А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав. Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться” (Авак. 2:2-3).ІВ 317.4

Адвентисти раділи, що Той, Хто знає кінець від початку, дивлячись крізь століття, передбачив їхнє розчарування і дарував їм слова підбадьорення й надії. Якби не було цих текстів Святого Письма, котрі вказували, що вони перебувають на правильному шляху, їхня віра не встояла б у цю тяжку годину.ІВ 318.1

У притчі про десять дів із 25-го розділу Євангелія від Матвія, досвіди адвентистів показані на прикладі шлюбу за східним звичаєм. “Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому... Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули”.ІВ 318.2

Широкий рух, який виник у зв'язку з проголошенням вістки першого ангела, зображений у цій притчі Десятьма дівами, що вийшли назустріч нареченому, а затримка останнього символізує час очікування, розчарування й запізнення. Коли зазначений час минув, правдиві віруючі, як і раніше, були єдиними у своєму переконанні, що кінець усього близький. Однак незабаром виявилося, що вони певною мірою втрачають свої запал і посвячення, впадаючи в стан, зображений у притчі дівами, котрі задрімали під час затримки нареченого.ІВ 318.3

Приблизно в цей же час почав виявлятися фанатизм. Декотрі з тих, хто видавав себе за ревних віруючих у вістку, відкинули Слово Боже як єдиний непогрішимий дороговказ і, претендуючи на керівництво Духа, піддалися владі особистих почуттів, вражень та уявлень. Деякі з них виявляли сліпу, фанатичну ревність, осуджуючи всіх, хто не схвалював їхнього курсу. Фанатичні погляди й дії цих людей не знайшли підтримки в більшості адвентистів, однак принесли ганьбу Істині.ІВ 318.4

Проголошення вістки першого ангела в 1843 році та часу “опівнічного крику” в 1844 році стримували фанатизм і розділення. Учасники цих урочистих рухів були одностайні, їхні серця сповнилися любові одне до одного й Ісуса, Котрого вони сподівалися незабаром побачити. Єдність віри, єдність блаженної надії робили їх недосяжними для будь-якого людського впливу і служили щитом від нападів сатани.ІВ 318.5