Розділ 4. Спокушення і падіння
Сатана приймає вигляд змія і входить до Едему. Змій був красивим крилатим створінням, і коли літав у повітрі, то виблискував як відшліфоване золото. Він не ходив по землі, а перелітав з місця на місце, харчуючись, як і людина, фруктами. Сатана увійшов у змія, розташувався на дереві пізнання добра і зла та почав, не кваплячись, їсти його плоди.ІВ 21.1
Виконуючи роботу, Єва, непомітно для себе, уперше віддалилася від свого чоловіка. Усвідомивши це, вона згадала про можливу небезпеку, але відразу подумала, що їй нічого не загрожує, навіть коли вона не залишилася поруч із чоловіком. Вона мала мудрість і силу, щоб розпізнати зло та протистати йому, коли воно надійде. Проти цього застерігали її ангели.ІВ 21.2
Опинившись перед забороненим деревом, Єва почала розглядати його плоди зі змішаним почуттям цікавості й захоплення. Побачивши, що вони прекрасні, вона почала розмірковувати, чому Бог так рішуче заборонив їсти їх і навіть доторкатися до них. Для сатани з'явилася слушна нагода. Він звернувся до неї так, ніби був здатний вгадати думки: “Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?” Так мелодійним голосом, приємними лагідними словами він звернувся до здивованої Єви. Вона була вражена, почувши, що змій говорить. Він вихваляв її красу й надзвичайну чарівність, що було приємно для Єви. Але вона була здивована, оскільки знала, що Бог не дав змієві дару мови.ІВ 21.3
Цікавість Єви зросла. Замість того щоб утекти з цього місця, вона слухала мову змія. Їй і на думку не спало, що це міг бути підступний ворог, котрий використав змія як посередника. Це сатана розмовляв із нею, а не змій. Єва була обманута, улещена, запаморочена. Якби вона зустріла статечну особу, котра подібна до ангела або чимось нагадує їх, це насторожило б її. Від цього дивного голосу вона повинна була б поспішити до свого чоловіка й запитати його, чому хтось інший може так вільно звертатися до неї. Проте вона вступила в суперечку зі змієм. Єва відповіла на його запитання: “З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти”. Змій відповів: “Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло”.ІВ 22.1
Сатана намагався навіяти думку, що, споживши плід із забороненого дерева, вони одержать нове знання вищого рівня, ніж те, якого досягли. Це особливий прийом сатани, який він з великим успіхом застосовує від часу свого падіння, — викликати в людей бажання зазирнути в таємниці Всемогутнього, не задовольняючись тим, що Бог їм відкрив і не дбаючи про послух Його повелінням. Він спонукує їх виявляти непокору Божим наказам, а потім примушує вірити, що вони ступили в дивовижну сферу знання. Проте усе це тільки припущення й жалюгідна омана. Не розуміючи того, що відкрите Богом, та нехтуючи Його ясними Заповідями, вони прагнуть мудрості, незалежної від Бога, і намагаються збагнути те, що Йому угодно було приховати від смертних істот. Окрилені власними поняттями розвитку, зачаровані своєю марною філософією, вони блукають в опівнічній темряві, далекі від істинного знання. Вони завжди навчаються і ніколи не можуть прийти до пізнання правди.ІВ 22.2
Волі Божої не було в тому, аби ця безгрішна пара пізнала зло. Він щедро дав їм добро, приховавши зло. Слова змія видалися Єві мудрими, і вона прийняла його відверте твердження: “Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло”. Це твердження представляло Бога як обманщика. Сатана зухвало натякав, що Бог обманув їх, аби вони не досягли знання, рівного Його знанню. Бог сказав: “В день їди твоєї від нього ти напевно помреш!”. Змій сказав: якщо скуштуєте, “не вмрете”.ІВ 23.1
Спокусник запевнив Єву: як тільки вона скуштує плід, то отримає нове, вище знання, яке зробить її рівною Богові. Він звернув її увагу на самого себе. Він без жодних обмежень їв плоди з цього дерева і виявив, що вони були не тільки абсолютно нешкідливими, а й смачними та освіжаючими. Саме через те, говорив він, що ці плоди володіють дивовижними властивостями наділяти мудрістю і силою, Бог заборонив людям не тільки куштувати їх, а й доторкатися до них, бо Він знав їхні чудові якості. Сатана заявив, що отримав дар мови завдяки споживанню плодів із забороненого дерева. Він натякнув, що Бог не виконає Свого слова. Це була тільки погроза, аби залякати їх і не дати можливості досягти вищого блага. Далі він сказав, що вони не можуть померти. Хіба ж вони не їли плодів з дерева життя, котрі дають безсмертя? Він сказав, що Бог обманює їх, аби позбавити можливості пізнати вище блаженство і щастя. Спокусник зірвав плід і дав його Єві. Вона взяла його в руку. “Ось, — сказав спокусник, — вам було заборонено навіть торкатися цих плодів, щоб не померти”. Він запевнив, що, з'ївши плід, вона не помре та не вчинить більшого зла, ніж коли лише торкається і тримає його. Єва посмілішала, бо не відчула негайних ознак Божого незадоволення. Вона вважала, що слова спокусника були мудрими і правильними. Вона їла, насолоджуючись плодом. Він видався їй чудовим на смак, і вона уявляла, нібито відчуває в собі дивовижну дію цього плоду.ІВ 23.2