16 червня. Дивлячись на Xриста

“Отож, хто в Христі, той нове творіння, давнє минуло, — ось постало все нове!” (2 Кор. 5:17).ВУС 181.1

Ми можемо стати переможцями завдяки силі, яку дає нам Ісус. Однак виробляти цю силу самостійно ми не в змозі. Ми можемо отримати її тільки через Божого Духа. Нам потрібно глибоко вивчати природу Христа й таємницю Його любові, “яка сягає за межі пізнання”. Ми повинні жити в теплих, м'яких променях Сонця правди. Тільки любов і співчуття Христа, Його Божественна благодать і безмежна сила можуть наділити нас здатністю опиратися жорстокому ворогові та придушувати хтивість власних сердець. У чому ж наша сила? У Господній радості. Нехай любов Христа наповнить наші серця, і тоді ми будемо готові прийняти силу, яку Він хоче нам дати.ВУС 181.2

Щодня дякуймо Богові за отримані благословення. Якщо люди упокоряться перед Богом, розуміючи, наскільки недоречно з їхнього боку плекати самодостатність, усвідомлюючи свою цілковиту нездатність виконати роботу, необхідну для очищення їхніх душ, якщо вони відкинуть свою праведність, то Христос перебуватиме в їхніх серцях. Він докладе Свою руку до того, щоб створити їх заново, і здійснюватиме цю працю, доки вони не вдосконаляться в Ньому.ВУС 181.3

Христос ніколи не нехтує роботою, довіреною в Його руки. Він дає рішучому учневі розуміння порочності, розбещеності заплямованого гріхом серця, над яким Він працює. Щиро каючись, грішник усвідомлює марність зарозумілості. Дивлячись на Ісуса, порівнюючи свої спотворені характери з досконалим характером Спасителя, вони лише говорять: “Сам по собі я нічого не вартий, я просто припадаю до Твого хреста”.ВУС 181.4

Разом з Ісаєю вони вигукують: “Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав! Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє” (Рев'ю енд Геральд, 31 березня 1904 р.).ВУС 181.5