26 серпня. Отримувати, щоб віддавати

“Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, — але Бог, Який вирощує” (1 Кор. 3:6, 7).ВУС 253.1

Робота зі збудування Христового Царства просуватиметься вперед, нехай навіть, на перший погляд, вона рухається повільно й засоби настільки обмежені, що перешкоди здаються майже нездоланними...ВУС 253.2

Учням було наказано нагодувати голодний натовп, перш ніж вони їстимуть самі. Після того як потреби всіх були задоволені, вони отримали вказівку: “Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало”. Було зібрано дванадцять кошиків, і тоді Христос та Його учні спожили цю дорогоцінну, отриману з Небес їжу...ВУС 253.3

Замість того щоб перекладати відповідальність на когось, хто, на вашу думку, більш обдарований, ніж ви, працюйте в міру своїх здібностей, навіть якщо у вас лише один талант...ВУС 253.4

Христос отримав від Отця й передав отримане учням, а ті передали іншим. Усі, хто з'єднаний з Христом, будуть виконавцями Його слова, отримуючи хліб життя... і передаючи його іншим...ВУС 253.5

Наш Спаситель давав Своїм учням їжу для народу, і, коли ті звільняли свої руки, вони знову наповнювалися їжею, кількість якої збільшувалася в руках Христа в міру необхідності... Це має бути великим підбадьоренням для учнів Христа сьогодні. Христос — великий центр, джерело будь-якої сили...ВУС 253.6

Павло може насадити, Аполлос поливати, але вирощує тільки Бог. Усе це відбувається так, щоб ніхто не хвалився. Найрозумніші, найбільш натхненні можуть поділитися лише тим, що отримали самі. Самі по собі вони не здатні заповнити потреби душі. Ми можемо дати людям тільки те, що отримали з рук Христа, а отримуємо ми тільки тоді, коли передаємо отримане ближнім. Поділившись із ближніми, ми знову отримуємо, і чим більше ми віддаємо, тим більше отримуємо. Так ми можемо постійно вірити, довіряти, отримувати й віддавати...ВУС 253.7

Невеликий запас їжі не закінчувався в руках Христа доти, доки не наситилося велике скупчення зголоднілих людей... Якщо ми приступимо до Джерела будь-якої сили з простягнутими руками віри, Він підтримає нас у нашій праці в найнесприятливіших обставинах і ми будемо здатні роздавати своїм ближнім Хліб життя (Ознаки часу, 19 серпня 1897 р.).ВУС 253.8