Жовтень

1 жовтня. Закон із двох частин

“ Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб мив Ньому стали Божого праведністю” (2 Кор. 5:21).ВУС 290.1

Той факт, що святе подружжя, знехтувавши однією-єдиною забороною Бога, порушило Його Закон і в результаті відчуло на собі наслідки гріхопадіння, повинен вселяти в нас благоговіння перед священним характером Божого Закону...ВУС 290.2

Бог дав Своєму народові, називаючи його Своїм особливим скарбом, законодавство, до складу якого входило два закони, — моральний і церемоніальний. Перший указував на творіння, щоб нагадувати про живого Бога, Який створив світ; вимоги цього Закону обов'язкові для всіх людей в усі часи, і він існуватиме вічно. Церемоніальний був даний через порушення Адамом морального Закону, послух церемоніальному законові полягав у жертвах і приношеннях, які вказували на майбутнє викуплення...ВУС 290.3

Любов, яку Бог відчував до людства, створеного Ним за Своїм образом, спонукала Його віддати власного Сина на смерть за злочини людей; а щоб гріх, розростаючись, не змусив їх забути про Бога та обіцяне викуплення, Він заснував систему жертвоприношень як прообраз досконалої жертви Божого Сина...ВУС 290.4

Христос став жертвою за гріх для нечестивого людського роду, взявши на Себе осуд, якому підлягає грішник за порушення Божого Закону. Христос став на чолі людської сім'ї як її представник. Він поніс на Собі гріхи світу. У подобі гріховного тіла Він засудив гріх у тілі...ВУС 290.5

Закон Єгови, спрямований до творіння, полягав у двох великих принципах: “Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. Це перша заповідь. І друга, подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає”...ВУС 290.6

У чому полягає воля Отця? У тому, щоб ми дотримувалися Його Заповідей...ВУС 290.7

Смерть Ісуса Христа задля викуплення людства піднімає завісу та зливає потоки світла на століття існування всієї юдейської релігійної системи. Без смерті Христа вся ця система не має змісту (Рев'ю енд Геральд, 6 травня 1875 р.).ВУС 290.8