17 лютого. Божі благословення і наш обов'язок

“Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! — промовляє Господь Саваот” (Мал. 3:7).ВУС 60.1

Сатана кидає гіркі докори Божим ангелам, постійно вказуючи на гріхи і вади тих, хто претендує на звання Божих дітей. Що ж допоможе народові Бога стати непорочним перед Ним? Господь відповідає на це запитання в книзі пророка Малахіі: “Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! — промовляє Господь Саваот”. Коли ми шукатимемо Господа всім серцем, то знайдемо Його.ВУС 60.2

Даниїл поклав собі на серце залишатися вірним Небесному Богові. Він твердо вирішив не споживати їжі з царського столу і не пити його вина. А три його товариші вирішили, що не знеславлять Бога, схилившись перед золотим ідолом, встановленим Навуходоносором на полі Дура. Якщо ми вирішимо служити Господу з такою рішучістю, яка вирізняла цих вірних Божих слуг, Господь підтримає нас і наділить здатністю покладатися на Його силу...ВУС 60.3

Ангели з подивом дивляться на невдячність тих, для кого Бог так багато здійснив, постійно обдаровуючи Своїми благословеннями і щедротами. Люди забувають про свій обов'язок перед Богом та потурають егоїзмові і світськості...ВУС 60.4

Бог не може благословити наші землі й отари, якщо ми не використовуємо Його благословення для Його слави. Він не може довірити Свій скарб тим, хто зловживає ним. Найпростішою мовою Господь виклав Своїм дітям, чого Він вимагає від них. Вони повинні повертати десятину від усього, чим володіють, і давати дари з усього, що Він їм дає. Його милості та благословення рясні й постійні. Господь посилає дощ і сонячне світло, викликає пишний ріст рослин. Він змінює пори року; сівба і жнива відбуваються своїм звичаєм; тому незмінна доброта Бога гідна кращого, ніж невдячності і забудькуватості, якими багато хто віддає Йому.ВУС 60.5

Невже ми не повернемо Богові належне, не принесемо з вдячними серцями наші десятини й дари? Господь ясно говорить про наш обов'язок: якщо ми будемо нехтувати виконанням Його вимог, то не матимемо виправдання. Господь залишив Свої багатства в руках Своїх слуг, щоб їх справедливо розподіляли для проповіді Євангелія по всьому світу. Організація і забезпечення поширення Його Істини у світі не віддані на волю випадку (Ознаки часу, 13 січня 1890 р.).ВУС 60.6