21 травня. Від щирого серця

Теперішнього часу Господь, твій Бог, наказує тобі виконувати ці постанови та закони. Тож дотримуйся і виконуй їх усім своїм серцем і всією своєю душею (П. Зак. 26:16).ДББ 174.2

У завіті Бога з його народом у стародавні часи було дано вказівки для істинного визнання благодатних і чудесних діянь, які Він здійснив для них. Бог визволив Свій народ від єгипетського рабства. Він привів їх до Обітованого краю й дав їм добру спадщину та надійне житло. І Він попросив у них визнання Його чудових справ. Перші плоди землі повинні були бути присвячені Богові й повернені Йому як жертва подяки, як визнання Його доброти до них…ДББ 174.3

Ці конкретні вказівки, які Господь дав Своєму народу, виражають принципи закону Божого Царства, щоб люди не залишалися в невігластві й невизначеності. Ці приписи — неминучий обов'язок усіх, кого Бог благословив життям, здоров'ям і перевагами в світських і духовних справах. Ця вістка не ослабла з роками. Божі вимоги так само обов'язкові й важливі зараз, тому що Божі дари неминущі.ДББ 174.4

Щоб ніхто не забув цих важливих вказівок, Христос повторив їх особисто. Він закликає Своїх послідовників до життя посвяти й самозречення. Він каже: “Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною” (Матв. 16:24). Це має буквальне значення. Тільки самозреченням і самопожертвою ми можемо показати, що ми справжні Христові учні.ДББ 175.1

Христос вважав за потрібне нагадати Своєму народові, що покора Заповідям Божим служить його теперішньому й майбутньому благу. Послух приносить благословення, непослух — прокляття. Крім того, коли Господь особливим чином благоволить до Cвого народу, Він закликає його привселюдно визнати Його доброту. Так Його ім'я буде прославлене, бо таке визнання є свідченням того, що слова Його вірні й правдиві. “Ти радітимеш усіма благами, які Господь, твій Бог, дав тобі й твоїй родині” (П. Зак. 26:11) (Рукопис 67. 1907 р.).ДББ 175.2