21 грудня. Вічне щастя

Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою; завжди блаженство в правиці Твоїй! (Псал. 16:11).ДББ 434.6

Під час Свого служіння Ісус жив переважно на відкритому повітрі. Свої подорожі з місця на місце Він здійснював пішки, і більшість з Його повчань були дані під відкритим небом (Служіння зцілення, c. [52]).ДББ 435.1

У Біблії спадщина спасенних названа “батьківщиною” (Євр. 11:14-16). Там Небесний Пастир водить Свою отару до джерел живої води. Там дерево життя щомісяця приносить свої плоди, і листя його слугує на користь народові. Там течуть вічні потоки, чисті, як кришталь, а дерева, що ростуть біля них, гойдаючи віттям, кидатимуть свою тінь на стежки, приготовлені для викуплених Господа. Просторі рівнини м'яко переходять у прекрасні пагорби; а гори Божі велично підносять свої вершини. На цих мирних рівнинах, на берегах живих потоків діти Божі, які так довго були мандрівниками і подорожніми, нарешті знайдуть свою Вітчизну (Велика боротьба, c. [675]).ДББ 435.2

Біблія відкриває перед нами незбагненні багатства й нетлінні скарби Небес. Людина прагне свого щастя й постійно шукає його, і Біблія схвалює це прагнення, показуючи, що Небеса об'єднуються з людиною в її спробах знайти справжнє щастя. У Слові Божому містяться умови, на яких людям даровано мир Христа. У ній описана оселя вічного щастя та світла, де ніколи не буде горя та сліз (Моє життя сьогодні. С. 160).ДББ 435.3

Нехай усе прекрасне, що ми маємо в нашому земному домі, нагадує нам про кришталеву річку і зелені поля, про дерева, які колишуться, і живі фонтани, про осяйне місто й одягнених у білий одяг співаків, про нашу небесну оселю — про світ краси, який жоден художник не може зобразити і жоден смертний язик не здатний описати…ДББ 435.4

Жити вічно в цьому благословенному домі, носити в душі, тілі й дусі не похмурі сліди гріха та прокляття, а досконалу подобу нашого Творця і протягом нескінченних століть зростати в мудрості, знанні та святості, досліджуючи нові простори думки, відкриваючи нові чудеса й нову красу, невпинно вдосконалюючись у здатності пізнавати, насолоджуватися, любити і знати, що попереду чекає ще не пізнана радість, любов і мудрість, яким немає меж, — ось мета, на яку вказує християнська надія (Поради батькам, учителям та учням. С. 55).ДББ 435.5