Прийшовши на Землю, Христос зіткнувся із царством світу, яке потопає в гріхах. Після того як сатана був вигнаний з Небес, він встановив свій повстанський прапор на цій землі й усіма засобами прагнув залучити людей під своє знамено… Його метою було встановити царство, яке керувалося б його законами і здійснювалося б його засобами незалежно від Бога. Йому вдалося це настільки добре, що, коли Христос прийшов у світ, аби встановити Своє Царство, Він не зміг знайти в суспільстві нічого, із чим міг би порівняти його, тому Ісус подивився на вождів народу й сказав: “До чого уподібнимо Царство Боже?”…ДББ 12.4

Місія та служіння Христа перебували в разючому контрасті з несправедливістю й пригніченням, які повсюдно практикують у суспільстві… Він планував встановити Царство, яке не використовуватиме силу, а Його піддані не знатимуть гноблення… Він прийшов не як жорстокий тиран, щоб підкорити народи силою, але як Син Людський, щоб “благовістити убогим… лікувати розбитих серцем, звіщати полоненим визволення і в'язням — відчинення темниць… потішати всіх засмучених” (Ісаї 61:1, 2). Він прийшов як Божественний Цілитель принести пригнобленому людству багатство й рясну благодать Небес, яка силою Його праведності дає можливість грішній людині стати учасником Бога…ДББ 12.5

Христос навчав, що Його Церква — це духовне царство. Він Сам — Князь світу — Глава Церкви. У Його Особі людство, наділене Божественністю, було представлене світу. Величним завершенням Його місії стала жертва за гріхи всього світу. Проливши Свою кров, Він викупив увесь людський рід. Із чуйним до нашої немочі серцем, із завжди прихиленим до зойку стражденного людства вухом, із рукою, завжди готовою спасти пригнічених і зневірених, Ісус, наш Спаситель, “ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх” (Дії 10:38)…ДББ 13.1

І всі ті, хто є членами Царства Христового, відображатимуть Його характер (Рев'ю енд Геральд, 18 серпня 1896 р.).ДББ 13.2

5 січня. Духовне царство

7 січня. Символ царства Христового