14 квітня. Сформувати благородний характер

Бо з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю (Івана 1:16).ДББ 129.3

Бог очікує, що ми сформуємо свій характер відповідно до представленого зразка. Ми повинні класти цеглину за цеглиною, додаючи до свого характеру одну благословенну рису за іншою, виявляючи свої слабкі сторони й виправляючи їх відповідно до даних настанов. Коли в стіні будинку з'являється тріщина, ми знаємо: з будівлею щось негаразд. При формуванні характеру також часто видно тріщини. Якщо дефекти не усунути, будинок упаде, коли здійметься буря випробувань.ДББ 130.1

Бог дає нам фортецю, силу розуму, час, щоб ми встигли сформувати характер, на який Він зможе поставити печатку схвалення. Він бажає, щоб кожне Його дитя здобуло благородний характер, здійснюючи чисті, благородні вчинки, щоб урешті представити гармонійну будову, прекрасний храм, шанований Богом і людьми (Виховання дітей. С. 165, 166).ДББ 130.2

Шляхетний, усебічно розвинутий характер не успадковується. Він не є випадковістю. Благородний характер виховується особистими зусиллями завдяки заслугам і благодаті Христа. Бог дає нам таланти, розумові здібності, а ми формуємо характер. Він формується в тяжкій суворій боротьбі із власним “я”. Ми маємо вести битву за битвою проти успадкованих схильностей. Нам слід критично й уважно досліджувати себе, щоб не дозволити жодній небажаній рисі залишитися невиправленою (Вісті для молоді, c. [99]).ДББ 130.3

Якщо ми живемо по благодаті Христа, таке життя формує відповідний характер. Душі повертається її первісна краса, людина наділяється рисами Христового характеру, і починає сяяти Божий образ. На обличчях чоловіків і жінок, котрі ходять і працюють з Богом, відображається небесний мир. Вони оточені небесною атмосферою. Для цих душ Царство Боже вже розпочалося. Вони сповнені Христовою радістю — радістю від усвідомлення того, що є благословенням для людей. Вони удостоєні честі бути прийнятими на служіння Господу. Їм довірено виконувати Його працю в Його ім'я (Бажання віків, c. [312]).ДББ 130.4

Як Бог чистий у Своїй сфері, так і людина повинна бути чистою у своїй. А чистою вона буде тільки тоді, коли в ній утілений Христос, надія слави, оскільки людина наслідуватиме життя Христа й відображатиме Його характер (Служителі Євангелія. С. 366).ДББ 130.5