17 серпня. Розкриваючи любов

Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою (Івана 13:34, 35).ДББ 281.1

Золота ланка любові, яка сполучає серця віруючих в одне ціле, в узи братства та любові і в єдність з Христом і Отцем, робить цей зв'язок досконалим і несе світові вістку про безсумнівну силу християнства…ДББ 281.2

Сатана добре усвідомлює силу цього свідчення для навколишнього світу, адже він знає, що може зробити Божа благодать у відродженому характері… Він застосовуватиме найрізноманітніші методи, щоби розірвати золотий ланцюг, який сполучає серця віруючих в істину й об'єднаних тісним зв'язком з Отцем і Сином (Щоб мені пізнати Його, c. [173]).ДББ 281.3

Хто ніколи не відчував ніжної, чарівної любові Христа, той не зможе привести інших до Джерела життя. Така любов у серці — це рушійна сила, що спонукує людей виявляти Христа в розмові, в ніжному, співчутливому дусі, ушляхетненні життя тих, з ким вони спілкуються…ДББ 281.4

Любов — рушійна сила оновленого Божественною благодаттю серця. Вона змінює характер, керує спонуканнями, стримує пристрасті ушляхетнює почуття. Така виплекана в серці любов робить життя запашним, облагороджуючи навколишній світ (Дії апостолів, c. [550, 551]).ДББ 281.5

Той, хто любить Бога понад усе і любить свого ближнього, як самого себе, працюватиме, постійно усвідомлюючи, що він видовище для світу, ангелів і людей. Узгоджуючи свою волю з Божою, така людина виявить у своєму житті перетворювальну силу Христової благодаті. У всіх обставинах життя він керуватиметься прикладом Христа.ДББ 281.6

Кожний справжній працівник, який жертвує собою задля Бога, готовий охоче потратитися і пожертвувати собою за інших… У щирому прагненні допомогти там, де потрібна допомога, справжній християнин виявляє свою любов до Бога і до свого ближнього. Можливо, він покладе своє життя в цьому служінні. Однак коли Христос прийде, щоб зібрати Свої скарби, цей християнин отримає своє життя знову (Вибрані вісті. Т. 1. С. 156).ДББ 281.7