24 березня. Наш старший Брат пропонує спокій

“Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і знайдете спокій душам вашим” (Матв.11:29).ЗІХ 85.1

Ісус бачив нещасних і засмучених, тих, чиї надії розбилися і хто в земних радощах намагався заспокоїти свою душевну тугу; Він запрошував усіх знайти спокій у Ньому.ЗІХ 85.2

Спаситель ніжно запрошує усіх, обтяжених важкою працею: “Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і знайдете спокій душам вашим”.ЗІХ 85.3

З цими словами Христос звертається до кожної людини. Чи усвідомлюють це усі змучені й обтяжені нестерпним тягарем, від якого може звільнити тільки Христос? Найважчий тягар, котрий несемо, — це ярмо гріха. Якщо б ми були залишені самотужки його нести, воно б розчавило нас. Але Безгрішний зайняв наше місце. “На Нього Господь поклав гріхи усіх нас!” (Ісая 53:6).ЗІХ 85.4

Він поніс на Собі тягар нашої вини. Тільки Він знімає цей вантаж з наших змучених плечей і дає спокій. Він понесе тягар наших тривог і смутку. Ісус запрошує нас покласти на Нього усі турботи, бо ми дорогоцінні для Нього.ЗІХ 85.5

Старший Брат нашого роду перебуває на вічному престолі. Він бачить кожну душу, котра звертається до Нього як до Спасителя. Він пізнав на власному досвіді слабкості людського роду, наші потреби, знає, звідки приходять до нас спокуси; бо Він був “випробуваний в усьому, подібно до нас, окрім гріха” (Євр.4:15). Він нині бачить тебе, тремтяче Боже дитя. Гобі дошкуляють спокуси? Він визволить тебе. Ти слабкий? Він підкріпить тебе. Тобі бракує знань? Він просвітить тебе. Ти поранений? Він зцілить тебе. Господь “вираховує число зорям” (Псал.147:4), і в той же час “Розбитих серцем Він лікує, і їхні болючі рани перев'язує” (Псал.147:3).ЗІХ 85.6

Які б небезпеки чи переживання вас не спіткали, віддайте усе Господеві. Ваш дух зміцниться і стане витривалішим. Ви побачите, як вам вийти з труднощів і здобути впевненість у майбутньому. Чим ви слабкі і безпорадніші, тим сильнішими в Ньому станете. Чим важче ваше ярмо, тим блаженнішим буде спокій, коли свої тягарі ви перекладете на Того, Хто готовий їх нести.ЗІХ 85.7

Обставини можуть надовго віддалити від нас друзів; бурхливі води безмежного моря можуть розлучити нас із коханими. Але ні обставини, ні відстань не можуть розлучити нас зі Спасителем. Де б ми не були, Він — поруч, аби підгримувати, охороняти, підбадьорювати і потішати. Великою є любов матері до своєї дитини, але незрівнянно більша любов Христа до Своїх відкуплених. Це наше щастя — спочивати в Його любові й говорити: “Я довіряюсь Йому, бо Він віддав Своє життя за мене”.ЗІХ 85.8

Людські уподобання мінливі, але любов Христова — незмінна. Коли, звертаючись до Нього, просимо допомоги, Він простягає Свою руку і рятує (Служіння зцілення, c. [71-72]).ЗІХ 85.9