20 вересня. Коли випробовується віра

“Щоб випробування вашої віри — набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, — виявилося для похвали, слави і честі при з'явленні Ісуса Христа” (1 Петра 1:7).ВНО 274.1

Коли ми опиняємося в несприятливих обставинах, коли нас переповнюють почуття, яким бажаємо дати волю, тоді й піддається випробуванню наша віра, тоді й повинні ми явити лагідність і м'якість Христа. У жодному слові ми не повинні дати вихід почуттям нашого тілесного серця. “Коли ж хто не грішить словом, — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло” (Якова 3:2), тобто все своє єство. Нам потрібно віддати себе в руки Ісуса. Не потрібно шукати власних шляхів. Деякі так оправдовують свою поведінку: “Така вже в мене вдача, характер, що дістався мені від батьків”. Так, і вони розвинули його, виховали його в собі і цим виправдовують усі свої переступи. Замість того, щоб піддаватися спокусі, вони повинні були триматися за руку всемогутнього Бога, говорячи: “Я прийду до Бога таким, яким є, і буду благати Христа дарувати мені перемогу. Я все здолаю силою Того, Хто полюбив мене”.ВНО 274.2

Щоб зрозуміти, яка велика любов Христа до вас, подивіться на Голгофу. І тоді пізнаєте глибину, широту і висоту цієї любові. Ви побачите поблажливість Бога і Господа Ісуса Христа, коли крок за кроком Спаситель сходив у долину покори. Він не опустився до гріха й скверни, але прийшов на цю маленьку планету, щоби боротися із сатаною і його військом та здобути для нас нетлінну спадщину, спадщину, яка... не в'яне.ВНО 274.3

Коли Ісус піднявся на висоту, полонив полон і дав дари людям, Він передав битву в наші руки, однак нам немає потреби воювати власною силою; інакше ми неодмінно зазнаємо поразки. Христос перебуває з Отцем, аби посилати нам на допомогу невидимих ангелів... Чого ми потребуємо, так це простоти віри, лагідності й покори Христа. Тоді ми цілком довіримося Господові Небес, і Він буде в нас по правиці, щоб допомагати нам^{23Рев'ю енд Геральд, 8 березня 1892 р.}.ВНО 274.4