2 травня. Неперевершений приклад послуху

“На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами. Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його” (1 Петра 2:21, 22).ВНО 129.1

Ми маємо чудову можливість уподібнитися до Христа через послух усім принципам Божого Закону. Однак самі по собі ми абсолютно безсилі досягти такого стану. Усе добре в людині походить від Ісуса Христа. Святість, яку, згідно з Божим Словом, нам необхідно мати, перш ніж зможемо здобути спасіння, є результатом дії Божественної благодаті, коли ми підкоряємося дисципліні й стримуючому впливові Духа Істини.ВНО 129.2

Послух людини може стати досконалим тільки завдяки пахощам Христової праведності, які наповнюють Божим ароматом кожний прояв справжнього послуху. Завдання самого християнина — бути наполегливим у прагненні подолати кожну ваду. Він повинен постійно благати Спасителя про зцілення розладів його хворої душі. У нього немає ані мудрості, ані сили, необхідних для перемоги. Вони належать Господові, і Він наділяє ними тих, хто в покорі з розбитим серцем шукає Його допомоги.ВНО 129.3

Перетворення від нечестя до святості відбувається не відразу. День у день Бог працює над освяченням людини, а людина має співпрацювати з Ним, докладаючи невпинних зусиль у формуванні правильних звичок...ВНО 129.4

Бог здійснить те, що перевершить найсміливіші очікування віруючих у Нього. Він бажає, щоб ми пам'ятали: коли упокорюємося і каємося у своїх гріхах, тоді наш стан дозволяє Йому явити Себе нам. Йому до вподоби, коли ми посилаємося на колишні милості і благословення як на причину дарувати нам ще більші благословення. Бог прославляється, якщо ми любимо Його і свідчимо про істинність нашої любові дотриманням Його Заповідей. Він прославляється, коли ми відокремлюємо сьомий день як святий і благословенний. Для тих, хто дотримується суботи, вона служить ознакою... Бог проголошує: “Я Господь, що освячує їх” (Єзек. 20:12). Освячення означає постійне узвичаєне спілкування з Богом. Немає нічого більшого й могутнішого за любов Бога до Його дітей^{2Там само, 15 березня 1906 р.}.ВНО 129.5