Догляд за хворими в медичних закладах

У санаторіях або лікарнях, де медсестри постійно спілкуються з великою кількістю хворих, від них вимагаються рішучі зусилля, аби завжди бути приємними й радісними, виявляючи увагу й турботу кожним словом і вчинком. У таких установах вкрай важливо, щоб медсестри намагалися виконувати свою роботу мудро і добре, їм потрібно завжди пам'ятати: виконуючи свої щоденні обов'язки, вони служать Господу Христу.СЗ 161.2

Хворі потребують чути мудрі слова. Медсестри повинні щоденно вивчати Біблію, щоб говорити слова, які можуть просвітити страждальців і допомогти їм. Божі ангели перебувають у кімнатах, де здійснюється служіння для цих страждальців, тому атмосфера, що оточує душу доглядальниці, має бути чистою й запашною. Лікарі й медсестри повинні плекати принципи Христа. У їхньому житті мають бути видимі Його чесноти. Тоді своїми ділами і словами вони притягнуть хворого до Спасителя.СЗ 161.3

“Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я — Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю” (Ісаї 41:10).СЗ 161.4

Медсестра-християнка, проводячи лікування з метою відновлення здоров'я, люб'язно й успішно скеровуватиме пацієнта до Христа — Цілителя як душі, так і тіла. Думки, висловлені трохи тут, трохи там, справлятимуть належний вплив. Старші за віком медсестри не повинні втрачати жодної слушної нагоди, аби привернути увагу хворого до Христа. Вони завжди мають бути готові поєднати духовне зцілення з фізичним.СЗ 161.5

З надзвичайною добротою і ніжністю медсестри повинні навчати: якщо пацієнт бажає зцілитися, він має перестати порушувати Закон Божий та залишити гріховне життя. Бог не може благословити того, хто продовжує стягати на себе хворобу і страждання через добровільне порушення законів Неба. Але Христос через Святого Духа приходить як цілюща сила до тих, хто перестає чинити зло і навчається робити добро.СЗ 161.6

Люди, котрі не люблять Бога, будуть постійно протидіяти найкращим засобам для душі й тіла. Однак ті, що пробуджуються до усвідомлення важливості життя послуху Богові в нинішньому злому світі, захочуть звільнитися від усякої недоброї звички. Їхні серця наповняться вдячністю й любов'ю. Вони знають, що Христос — їхній Друг. У багатьох випадках усвідомлення того, що вони також мають Друга, сприяє одужанню страждальців більше, ніж найкраще лікування. Однак обидва напрямки служіння — суттєво важливі. Вони повинні йти порядСЗ 162.1