Особисте служіння

Христос не упускав жодної можливості проголошувати Євангеліє спасіння. Прислухайтеся до Його чудових слів, звернених до жінки із Самарії. Він сидів біля криниці Якова, коли прийшла жінка набрати води. На її подив Він попросив її про послугу. “Дай Мені напитися!” — сказав Ісус. Він бажав угамувати спрагу ковтком холодної води. а також знайти можливість запропонувати їй воду життя. “Як ти, — сказала жінка, — будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я жінка-самарянка ? Адже юдеї не спілкуються із самарянами!” Ісус відповів: “Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води... Кожний, хто п'є цю воду, буде спраглий знову, а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне” (Івана 4:7-14).СЗ 11.4

Яку велику зацікавленість виявив Христос до цієї одної жінки! Якими серйозними та красномовними були Його слова! Вислухавши їх, жінка залишила свого глечика та пішла до міста, говорячи своїм друзям: “Ходіть і подивіться на Чоловіка. Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?” Далі ми читаємо, що “багато самарян з того міста повірило в Нього”. Хто ж може оцінити той вплив, який справили ці слова на людські душі, спрямовуючи їх до спасіння протягом усіх років, що минули від того часу?СЗ 12.1

Де б не відкривалися серця для прийняття Істини, Христос готовий навчати їх. Він являє їм Отця, пояснюючи, яке служіння приймає Той, Хто читає людське серце. До таких Він не промовляє притчами. До них, як і до тієї жінки біля криниці, Господь каже: “Це Я, Той, Хто говорить із тобою!”СЗ 12.2