Неправильне споживання їжі
Їжа не повинна споживатися дуже гарячою або дуже холодною. Якщо їжа холодна, запас життєвої енергії шлунка витрачається на її підігрівання, перш ніж може відбутися травлення. З тієї ж причини шкідливі і холодні напої, тоді як необмежене споживання гарячих напоїв діє розслаблююче. Фактично, чим більше рідини вживається під час їжі, тим важче цю їжу перетравити, бо шлунок має поглинути рідину, перш ніж може початися процес травлення. Не вживайте багато солі, уникайте солінь, маринадів та приправленої прянощами їжі; споживайте багато фруктів, і подразнення, котре викликає бажання багато пити під час приймання їжі, в основному зникне.СЗ 228.3
Їсти потрібно повільно, старанно пережовуючи їжу. Це необхідно для того, щоб слина належним чином змішалася з їжею і травні соки могли вступити в дію.СЗ 229.1
Ще однією серйозною помилкою є споживання їжі у невідповідний час, наприклад, після інтенсивних і надмірних фізичних навантажень, коли людина виснажена або розігріта. Одразу ж після споживання їжі спостерігається велика витрата нервової енергії, а якщо розум або тіло перед прийманням їжі або після нього перевантажені, процес травлення утруднюється. Коли людина збуджена, схвильована чи поспішає, краще не їсти, доки не прийде спокій або полегшення.СЗ 229.2
Існує тісний зв'язок між шлунком і мозком, і коли шлунок хворий, нервова енергія з мозку надходить на допомогу ослабленим органам травлення. Якщо це трапляється надто часто, мозок стає перевантаженим. Коли при недостатній фізичній активності мозок постійно перевантажується, тоді навіть просту їжу потрібно вживати помірковано. Під час приймання їжі відкиньте турботи і тривожні думки, не поспішайте, натомість їжте повільно, радісно, із серцем, сповненим подяки Богові за всі Його благословення.СЗ 229.3
Багато людей, котрі відмовилися від м'ясної та іншої жирної і шкідливої їжі, вважають: оскільки їхня їжа проста й корисна, значить вони можуть нестримно потурати апетитові, тому їдять без міри, іноді до обжерливості. Це помилка. Органи травлення не повинні бути обтяжені ані кількістю, ані якістю їжі, засвоєння котрої перевтомлює організм.СЗ 229.4
Звичай велить, щоб їжа подавалася на стіл за порядком. Не знаючи, якою буде наступна страва, хтось може спожити в достатній кількості їжу, котра, можливо, не найкраща для нього. Коли приносять останню страву, ця людина часто наважується переступити межу та скуштувати спокусливого десерту, який, проте, виявляється для неї всім, чим завгодно, тільки не добром. Якщо ж усю приготовлену їжу поставити на стіл до початку трапези, кожний має можливість зробити найкращий вибір.СЗ 230.1
Часом результат переїдання відчувається відразу. В інших випадках відчуття болю відсутнє, однак органи травлення втрачають свою життєву силу й основи фізичної сили підриваються.СЗ 230.2
Надмір їжі обтяжує організм, спричиняючи хворобливий, гарячковий стан. Це спричиняє надмірний приплив крові до шлунка, викликаючи швидше охолодження рук та ніг, зумовлює сильне навантаження на органи травлення; і коли ці органи закінчують свою роботу, з'являється відчуття слабкості й утоми. Деякі люди, котрі постійно переїдають, називають цей стан відчуттям голоду, однак він зумовлений перевантаженням органів травлення. Часом мозок стає несприйнятливим, спостерігається відсутність бажання займатися розумовою чи фізичною працею.СЗ 230.3
Ці неприємні симптоми з'являються тому, що організм виконав свою роботу, без потреби витративши на неї життєві сили, і повністю виснажився. Шлунок каже: “Дай мені відпочити”. Проте багато людей таке відчуття слабкості витлумачують як вимогу поїсти ще; тому замість дати шлункові відпочити, накладають на нього додатковий тягар. Унаслідок цього органи травлення часто зношуються, тоді як повинні були б добре служити.СЗ 230.4
На суботу ми не повинні готувати більшу кількість їжі або різноманітніше меню, ніж в інші дні. Навпаки, цього дня їжа має бути простішою і їсти варто менше, щоб розум був ясним та енергійним для сприйняття духовного. Обтяжений шлунок означає обтяжений мозок. Можна почути найбільш дорогоцінні слова, однак не оцінити їх через те, що розум затуманений унаслідок неправильного харчування. Багато людей навіть не уявляють, якої шкоди завдають собі через переїдання в суботу, стаючи непридатними отримати користь від її священних можливостей.СЗ 230.5
Необхідно уникати приготування їжі в суботу, але це не означає, що потрібно їсти холодну їжу. У холодну погоду їжу, приготовлену напередодні, необхідно підігріти. І нехай страви, якими б простими вони не були, будуть смачними й привабливими. Особливо в сім'ях, де є діти, у суботу варто подати на стіл щось небуденне, що сприйматиметься як частування.СЗ 231.1
Там, де потурають неправильним звичкам у їді, необхідно негайно робити реформу. Коли має місце розлад травлення внаслідок неправильного поводження зі шлунком, необхідно старанно докладати зусиль, аби зберегти решту життєвих сил, усунувши все, що його перевантажує. Після тривалого зловживання шлунок, можливо, уже ніколи не стане цілком здоровим, однак належне харчування може запобігти подальшому ослабленню і багато хто більшою або меншою мірою видужає. Нелегко приписати правила на всі випадки, проте, приділяючи увагу правильним принципам харчування, можна досягти великих змін, і кухареві не потрібно буде постійно трудитися, аби спокутувати апетит.СЗ 231.2
Стриманість у їжі винагороджується розумовою й моральною силою, а також допомагає управляти пристрастями. Переїдання особливо шкідливе людям млявого темпераменту; такі повинні їсти помірно і багато займатися фізичними вправами. Існують чоловіки й жінки, які володіють прекрасними природними здібностями, але не досягають і половини того, чого могли б досягти, якби виявляли самовладання, відмовляючись задовольняти вимоги апетиту.СЗ 231.3
Багато письменників і промовців зазнають у цьому невдачі. Добре попоївши, вони беруться за сидячу роботу — читання, навчання або писання, не залишаючи собі часу для фізичних вправ. Унаслідок цього вільний хід думок і слів гальмується. Вони не можуть писати або говорити з тією силою та переконливістю, які зворушують серця, тому їхні зусилля безплідні й неефективні.СЗ 231.4
Особи, на котрих покладена велика відповідальність, а це, насамперед, — вартові духовних інтересів, повинні бути людьми, які володіють гостротою почуттів та жвавістю сприйняття. Більше за інших їм потрібно бути стриманими в їжі. Жирна та вишукана їжа не має з'являтися на їхніх столах.СЗ 232.1
Щодня високопосадовці повинні приймати рішення, які матимуть вельми важливі наслідки. Часто їм доводиться швидко обмірковувати ці рішення, а успішно робити це можуть тільки ті, хто дотримується суворої стриманості. Розум міцніє при правильному використанні фізичних і розумових сил. Якщо напруження не надто велике, після кожного навантаження сили поновлюються. Проте часто робота тих, кому потрібно обміркувати важливі плани та приймати вагомі рішення, призводить до сумних наслідків через неправильне харчування. Розладнаний шлунок спричиняє розлад розуму та нерішучість. Часто наслідком цього є дратівливість, різкість, несправедливість. Скільки планів, які могли б стати благословенням для світу, відкладено, скільки несправедливих, деспотичних і навіть жорстоких дій було вчинено внаслідок хворобливого стану, зумовленого неправильними звичками в харчуванні!..СЗ 232.2
Ось пропозиції для всіх людей, зайнятих сидячою або розумовою роботою; нехай нею спробують скористатися ті, хто володіє достатньою моральною мужністю та самовладанням: при кожному прийманні їжі споживайте тільки два або три види простої страви та їжте не більше, ніж потрібно для вгамування голоду. Щодня активно займайтеся фізичними вправами і побачите, чи це не принесе вам користі.СЗ 232.3
Сильним чоловікам, які займаються активною фізичною працею, немає потреби бути такими ж обережними щодо кількості та якості своєї їжі, як людям сидячої праці; проте навіть вони мали б краще здоров'я, якби виявляли самовладання в питаннях їжі й пиття.СЗ 232.4
Дехто бажав би, щоб їм приписали суворі правила харчування. Вони переїдають, потім жалкують про це і, таким чином, постійно думають про те, що їдять і п'ють. Так не повинно бути. Одна людина не може створити точних правил для іншої. Кожен має виявляти розсудливість та самовладання, діючи за принципом: наші тіла — придбана Христом власність, і ми не вільні чинити з ними, як нам заманеться. Усі, хто розуміє закони здоров'я, повинні усвідомлювати свій обов'язок коритися законам, які Бог вклав у їхнє єство. Послух законам здоров'я має стати справою особистого обов'язку. Ми самі мусимо терпіти від результатів порушення закону. Ми повинні особисто дати відповідь перед Богом за наші звички й учинки. Тому питання для нас полягає не в тому, якою звичкою керується світ, натомість як я особисто маю поводитися з оселею, яку дав мені Бог.СЗ 233.1