Усе матеріальне й духовне постало перед Господом Єговою за Його гласом і було створене для Його цілей. Небеса і все їхнє військо. Земля і все, що на ній, були викликані до існування подихом Його уст.СЗ 320.5

При створенні людини була виявлена сила Бога як Особистості. Коли Бог створив людину за Своїм образом, людське тіло було досконалим у всьому, але в ньому не було життя. Тоді особистісний самосущий Бог вдихнув у це тіло дихання життя, і людина стала живою, мислячою істотою. Усі частини людського організму були приведені вдію: серце, артерії, вени, язик, руки, ноги, органи чуття, розумові здібності; усе запрацювало і було підпорядковано законові. Людина стала живою душею. Через Христа — Слово — особистісний Бог створив людину та наділив її розумом і силою.СЗ 320.6

Наше єство не було сховане від Нього, коли ми були таємно створювані; Його очі бачили наше єство ще в стані зародку, і в Його книзі були записані всі наші члени, коли ще не було жодного з них.СЗ 320.7

Бог розсудив, аби людина, як вінець Його творіння, на відміну від нижчої категорії істот, виражала Його задум і відкривала Його славу. Однак людина не повинна звели чувати себе як Бога.СЗ 320.8

“Покликуйте Господу!
Служіть Господеві із радістю,
перед обличчя Його підійдіте зо співом!
Знайте, що Господь — Бог Він,
Він нас учинив, і Його ми, —
Його ми народ та отара Його пасовиська. Увійдіть в Його брами з подякуванням,
на подвір'я Його з похвалою!
Виславляйте Його, Ім'я Його благословляйте”.
“Звеличуйте Господа, нашого Бога,
і вклоняйтеся перед горою святою Його,
бо Святий Господь, Бог наш!” (Псал.100:1-4; 99:9).СЗ 320.9

Бог постійно зайнятий тим, аби підтримувати та використовувати Свої створіння як Своїх слуг. Він діє через закони природи, застосовуючи їх як Свої знаряддя. Вони не діють самі собою. У кожній своїй дії природа свідчить про присутність та активну діяльність інтелектуальної Істоти, Котра все чинить згідно зі Своєю волею.СЗ 321.1

“Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив —
і стала вона, — усі за Твоїми судами
сьогодні стоять, бо раби Твої всі”.
“Все, що хоче Господь,
те Він чинить на небі та на землі,
на морях та по всяких глибинах!”
“Він наказав, — і створились вони.
Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, —
не переступлять його!” (Псал.119:89-91; 135:6; 148:5, 6).СЗ 321.2

Рік за роком Земля приносить свої щедрі дари і продовжує звершувати свій хід навколо Сонця не завдяки якійсь притаманній їй силі. Рука Безмежного постійно трудиться, провадячи нашу планету. Це постійно діюча Божа сила утримує Землю, що обертається, на її орбіті. Це Бог велить Сонцю сходити на небі. Він відчиняє небесні вікна і посилає дощ.СЗ 321.3

“Дає сніг, немов вовну,
розпорошує паморозь,
буцім то порох” (Псал.147:16).СЗ 321.4

“Як голос Його забринить —
у небесах шумлять води ...
підіймає Він хмари із краю землі,
коли блискавки чинить дощем
та вітер виводить з криївок Своїх” (Єрем.10:13).СЗ 322.1

Це завдяки Його силі буяє рослинність, розпускається кожний листочок, розквітає кожна квітка, дозріває кожен плід.СЗ 322.2

Функції людського організму неможливо повністю зрозуміти; вони містять у собі таємниці, які бентежать найрозумніших. Пульс б'ється, дихання підтримується не в результаті того, що приведений одного разу в дію механізм продовжує працювати. У Богові ми живемо, рухаємося, існуємо. Серце б'ється, вібрує пульс, кожний нерв і м'яз у живому організмі утримуються в справності та функціонують завдяки силі Вічносущого Бога.СЗ 322.3

Біблія зображає Бога в Його високій Святині не в стані бездіяльності, не в мовчанні, не на самоті, а в оточенні десяти тисяч десятків тисяч і тисячі тисяч святих істот, котрі прагнуть виконати Його волю. Через цих вісників Він підтримує активний зв'язок із кожною частиною Свого володіння. Завдяки Його Духові Він — усюдисущий. Через Свого Духа та Своїх ангелів Бог служить синам людським.СЗ 322.4

Над сум'яттям Землі Він сидить на престолі; усе відкрите для Його Божественного огляду; зі Своєї величної спокійної вічності Він призначає те, що за Його Провидінням є найкращим.СЗ 322.5

“Не в волі людини дороги її,
не в силі людини, коли вона ходить,
кермувати своїм кроком”.СЗ 322.6

“Надійся на Господа всім своїм серцем,
а на розум свій не покладайся!
Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх,
і Він випростує твої стежки”.СЗ 322.7

“Ось око Господнє на тих, хто боїться Його,
хто надію на милість Його покладає,
щоб рятувати життя їхнє від смерти,
і щоб за час голоду їх оживляти”СЗ 323.1

“Яка дорога Твоя милість, о Боже,
і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил”.СЗ 323.2

“Блаженний, кому його поміч —
Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його”.СЗ 323.3

“Милосердя Твого, о Господи, повна земля, —
навчи Ти мене Своїх постанов!”СЗ 323.4

“Правду та суд Він кохає”.СЗ 323.5

“Ти надія всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
що втихомирюєш гуркіт морів... та галас народів”.СЗ 323.6

“Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір”.СЗ 323.7

“Ти добром Своїм рік вкороновуєш,
і стежки твої краплями товщу течуть!”СЗ 323.8

“Господь підпирає всіх падаючих,
усіх зігнутих Він випростовує!
Очі всіх уповають на Тебе,
і Ти їм поживу даєш своєчасно,
Ти руку Свою відкриваєш, — І все, що живе,
Ти зичливо годуєш!” (Єрем.10:23; Прип.3:5, 6; Псал.33:18, 19; 36:8; 146:5; 119:64; 33:5; 65:6-8; 65:9, 12; 145:14-16).СЗ 323.9

Природа — не Бог

Особистість Бога, явлена у Христі