Думайте про людей добре

Вислуховуючи осуд проти нашого брата, ми приймаємо цей осуд. На запитання: “Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?” — псалмист відповідає: “Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм, хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!” (Псал. 15:1-3).ПДЦ 252.2

Скількох пліток можна було б уникнути, якби кожна людина пам'ятала: особи, котрі розповідають їй про вади інших, за слушної нагоди з такою ж легкістю розголошуватимуть і її прогріхи. Ми повинні намагатися думати про всіх людей добре, особливо про наших братів, якщо тільки обставини не змусять нас думати інакше. Нам не слід поспішно вірити лихим чуткам. Вони часто є наслідком заздрості, непорозумінь або перебільшення та часткового приховування фактів. Варто тільки один раз дати місце ревності й підозрам — і вони розсіють своє насіння, як будяки. Якщо брат відхиляється від прямого шляху, це саме час для вас показати свою справжню зацікавленість у ньому. По-доброму підійдіть до нього, помоліться з ним і за нього, пам'ятаючи про безмежну ціну, яку Христос заплатив за його викуплення. Так ви зможете спасти свою душу від смерті й покрити безліч гріхів.ПДЦ 252.3

Погляд, слово і навіть інтонація голосу можуть приховувати в собі неправду, устромлюючись, як гостра стріла, у чиєсь серце та завдаючи невигойної рани. У такий спосіб сумнів або докір можуть упасти на людину, через яку Бог бажав зробити добру справу. Вплив такої людини руйнується, її корисність знищується.ПДЦ 252.4

Серед деяких видів тварин спостерігається таке явище: якщо хтось із них поранений і падає, на нього відразу ж накидаються його родичі й розривають на шматки. Такому самому духові жорстокості потурають чоловіки й жінки, які носять ім'я християн. Вони виявляють фарисейську ревність і готові побити камінням тих, хто менш винний за них. Є й такі, хто вказує на прогріхи й помилки інших, щоб відвернути увагу від власних або заслужити похвалу за велику ревність щодо Бога і Церкви.ПДЦ 253.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [58, 59]).ПДЦ 253.2

Час, витрачений на критику мотивів та дій Христових слуг, краще було б проводити в молитві. Якби ті, хто знаходить вади в інших людях, знали правду про цих людей, вони часто мали б зовсім іншу думку про них. Було б значно краще, якби кожен замість критики й засудження інших сказав: “Мені потрібно звершувати власне спасіння. Якщо я співпрацюю з Тим, Хто бажає спасти мою душу, то повинен старанно пильнувати за собою. Я маю усунути всяке зло зі свого життя і стати новим творінням у Христі. Мені необхідно подолати кожну ваду. Я не позбавлятиму сили тих, що борються проти зла, натомість зможу зміцнювати їх підбадьорливими словами”.ПДЦ 253.3

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [83, 84]).ПДЦ 253.4