Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Поради для Церкви - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    “Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце”

    Єдиний засіб, призначений Богом для поступу Його справи, — благословляти людей майном. Він посилає їм дощ і сонячне світло, викликає цвітіння рослин, дає здоров'я та здібність набувати кошти. Усі наші благословення походять зі щедрої руки Господа. Однак Він сподівається, що люди виявлять свою вдячність, повертаючи Йому частину в десятинах і приношеннях, подячних і добровільних пожертвуваннях, а також у жертвах за переступ.ПДЦ 403.7

    (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [150]).ПДЦ 404.1

    Щедрість євреїв під час спорудження скинії та храму ілюструє дух щедрості, який не йде в жодне порівняння з християнами більш пізньої пори. Ізраїльтяни щойно звільнилися від свого тривалого єгипетського рабства й мандрували пустелею; проте не встигли вони врятуватися від єгипетського війська, яке переслідувало їх під час їхньої поспішної подорожі, як слово Господнє прийшло до Мойсея: “Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене” (Вихід 25:2).ПДЦ 404.2

    Господь сказав, а вони мали коритися Його голосу. Вони не утримали нічого. Усі давали щедрою рукою: не певну кількість від свого прибутку, а велику частину своєї фактичної власності. Євреї присвячували його Господу з радістю, від щирого серця і цим догодили Йому. Хіба це все не було Його? Хіба не Він дав їм усе майно, яким вони володіли? І якщо Він вимагав його, то чи не було їхнім обов'язком повернути Позикодавцеві те, що належало Йому?ПДЦ 404.3

    Нікого не потрібно було вмовляти. Люди принесли навіть більше, ніж вимагалося, і їм було велено утриматися, оскільки вони вже принесли більше, ніж можна було використати. Під час будівництва храму люди також палко відгукнулися на заклик про кошти. Вони давали охоче, радіючи, що буде споруджена будівля для поклоніння Богові, і пожертвували більш ніж достатньо для цієї мети. Чи можуть християни, які хваляться, що мають більше світла, ніж євреї, давати менше? Чи можуть християни, котрі живуть наприкінці часу, задовольнятися своїми пожертвами, котрі не досягають і половини того, що жертвували євреї?ПДЦ 404.4

    (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [77-79]).ПДЦ 404.5

    Господь зробив поширення світла і правди на Землі залежним від добровільних зусиль та пожертвувань тих, хто причетний до небесних дарів. Порівняно небагато людей покликані подорожувати як служителі або місіонери, але безліч людей має співпрацювати в справі поширення істини за допомогою своїх коштів.ПДЦ 405.1

    Хтось може сказати: “Постійно лунають заклики давати на Божу справу, я вже втомився давати!” Так? Тоді дозволь мені запитати тебе: “Ти не втомився приймати з Божої щедрої руки?” Доки Він не перестає благословляти тебе, доти ти не повинен вважати, що не зобов'язаний повертати Йому частину, на яку Він претендує. Господь благословляє тебе, щоб ти міг благословляти інших. Коли втомишся отримувати, тоді можеш сказати: “Я втомився від багатьох закликів давати”. Бог залишає за Собою частину всього, що ми отримуємо. Коли її повертають Йому, тоді частина, що залишається, є благословенною, але коли її утримують, тоді все рано чи пізно буде прокляте. Божа вимога — на першому місці, а всі інші — другорядні.ПДЦ 405.2

    (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [148, 150]).ПДЦ 405.3

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents