Заздрість та прискіпливість

Мені боляче говорити про те, що в багатьох членів Церкви некеровані язики. Є язики оманливі, що живляться бідою. Є таємні язики, котрі нашіптують; існують плітки й нахабне втручання в чужі справи, вправні глузії. Одні любителі попліткувати керуються цікавістю, інші — ревнощами, а багато хто — ненавистю проти тих, через кого Бог докоряє їм. Усі ці руйнівні для гармонії елементи приводяться в дію. Дехто приховує свої справжні почуття, тоді як інші охоче розголошують усе, що знають погане про людину або в чому лише підозрюють її.ПДЦ 255.2

Я бачила, що зараз діє дух лжесвідчення, який перетворює правду на обман, добро на зло й невинність на злочин. Сатана радіє через такий стан тих, хто називає себе Божим народом. Багато людей виявляє недбалість щодо власної душі, однак з нетерпінням чекає нагоди покритикувати й засудити інших. Усі мають вади характеру, тому не так уже й важко відшукати те, що заздрість може використати для заподіяння шкоди. “Тепер, — кажуть ці самозвані судді, — ми маємо факти. Ми висунемо їм звинувачення, від якого не вдасться звільнитися”. Вони очікують слушного моменту, а тоді пред'являють свій жмут пліток та виставляють свої ласі шматки.ПДЦ 255.3

Намагаючись домогтися свого, люди, котрі мають від природи багату уяву, перебувають у небезпеці ошукати себе й інших. Вони збирають чиїсь необережні висловлювання, не беручи до уваги факт, що слова можуть бути сказані поспішно та не відображати справжніх почуттів мовця. Однак ці умисні зауваження часто настільки незначні, що на них не варто було б звертати уваги, розглядаються через збільшувальне скло сатани. Над ними міркують, їх повторюють, доки нарешті ці “мухи” не перетворюються на “слонів”.ПДЦ 255.4

Хіба можна назвати християнською любов'ю збирання всіляких чуток, відкопування всього, що кине тінь підозри на чийсь характер, а потім з насолодою використовувати їх на шкоду цій людині? Сатана тріумфує, коли йому вдається знеславити або поранити послідовника Христа. Він — обвинувач наших братів. Невже християни будуть допомагати йому в його роботі?ПДЦ 256.1

Усевидюще око Бога зауважує вади всіх та найбільш поширені пристрасті, однак Він терпить наші помилки, співчуває нашим слабкостям. Він велить Своєму народові плекати цей дух ніжності й поблажливості. Справжні християни не радітимуть, викриваючи помилки й вади інших. Вони відвертатимуться від підлості й потворності, зосереджуючись на тому, що привабливе і гарне. Для християнина кожний прояв прискіпливості, кожне слово критики або осуду — болісні.ПДЦ 256.2

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [94-96]).ПДЦ 256.3