Формування христоподібного характеру

Релігія Христа ніколи не призводить до деградації її послідовників; вона ніколи не робить їх грубими, неввічливими, зарозумілими, запальними або жорстокими. Навпаки, вона облагороджує смак, освячує судження, очищає й ушляхетнює думки, підпорядковуючи їх на послух Христові. Божий ідеал щодо Його дітей вищий за все, на що здатна найвища людська думка. Він відтворив Свій характер у Своєму святому Законі.ПДЦ 109.2

Ідеал християнського характеру — подібність до Христа. Перед нами відкритий шлях до постійного вдосконалення. Перед нами мета, стандарт, яких маємо досягти й котрі включають усе добре, чисте, благородне, піднесене. Ми маємо постійно прагнути й рухатися вперед і вгору до досконалості характеру.ПДЦ 109.3

(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [63, 64]).ПДЦ 109.4

Кожен і в цьому житті, й у вічності буде таким, яким зроблять його звички. Життя людей, котрі формують правильні звички й сумлінно виконують усі свої обов'язки, уподібниться до осяйного світильника, який яскравими променями освічує шлях інших. Проте якщо людина потурає звичці виявляти невірність, якщо дозволяє укорінюватися звичкам недбалості, ледарства, не виконує свого обов'язку, тоді хмара, чорніша за ніч, закриє всі перспективи в цьому житті й назавжди позбавить права на майбутнє життя.ПДЦ 109.5

(Свідчення для Церкви, т. 4, c. [452]).ПДЦ 109.6

Блаженний той. хто приймає слова вічного життя. Керований “Духом Істини”, він буде проваджений до повної істини. Світ не буде любити, шанувати і хвалити його, але він буде дорогоцінним в очах Неба. “Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав” (1 Івана 3:1).ПДЦ 110.1

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [439]).ПДЦ 110.2