Контроль над апетитом та пристрастями

Одна з найсильніших спокус, з якими доводиться стикатися людям, стосується апетиту. Між мозком і тілом існує загадковий чудовий взаємозв'язок. Вони впливають одне на одного. Утримувати тіло здоровим та сильним, щоб усі частини цього живого механізму функціонували узгоджено, має бути першочерговою ціллю нашого життя. Нехтувати тілом — це означає нехтувати розумом. Хворі тіла й недорозвинутий розум Божих дітей не приносять Йому слави. Потурання смакові за рахунок здоров'я — ганебне насильство над здоровим глуздом. Ті, хто піддається нестриманості в їжі або питті, витрачають фізичну енергію й послаблюють моральну силу. Вони отримають відплату як наслідок порушення фізичного закону.ПДЦ 334.1

(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [485, 486]).ПДЦ 334.2

Багато людей втрачає здатність як до розумової, так і фізичної праці через переїдання й задоволення пристрастей і похотей. Тваринні нахили зміцнюються, а моральна й духовна природа слабшає. Коли ми оточимо великий білий престол, тоді які записи із життя багатьох людей постануть? Тоді вони побачать, що могли б звершити, якби не псували дані Богом сили. Тоді вони усвідомлять, яких висот інтелектуальної величі могли б досягти, якби віддали Богові всі фізичні й моральні сили, які Він їм довірив. З болем і жалем вони зрозуміють, що палко бажають заново прожити своє життя.ПДЦ 334.3

(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [135]).ПДЦ 334.4

Кожен справжній християнин повинен керувати своїми пристрастями й апетитом. Якщо він не звільнився від рабства апетиту, то не може бути справжнім слухняним слугою Христа. Саме потурання пристрастям й апетиту нейтралізує вплив істини на серце. Дух та сила істини не можуть освятити людину, її душу, тіло й дух, якщо над нею панують апетит і пристрасті.ПДЦ 334.5

(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [569, 570]).ПДЦ 334.6

Велика мета, заради якої Христос витерпів тривалий піст у пустелі, полягала в тому, щоб переконати нас у необхідності самозречення й стриманості. Цю працю треба почати з нашого столу та рішуче звершувати в усіх життєвих справах. Спаситель світу зійшов з Небес, щоб допомогти людині в її слабкості, аби вона силою, яку Ісус прийшов дати їй, могла зміцнитися, здобути перемогу над апетитом і пристрастю, ставши переможцем у всьому.ПДЦ 335.1

(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [488]).ПДЦ 335.2