Наша власність і підтримка Божої справи

Мені наказано сказати людям, котрі щиро люблять Бога й володіють коштами: “Нині настав час вкладати свої кошті-для підтримки справи Господа. Саме час підтримувати руки служителів у їхній самовідданій праці задля спасіння душ Коли в небесних дворах ви зустрінете душі, яких допомогли спасти, чи не стане це для вас славною нагородою?”ПДЦ 416.3

Нехай ніхто не утримує свої лепти й нехай ті, що мають багато, радіють з того, що можуть збирати собі вічний скарб на Небі, Гроші, які ми відмовляємося вкласти в справу Господа, пропадуть. На них не буде жодних відсотків у небесному банку.ПДЦ 416.4

Сьогодні Господь закликає адвентистів сьомого дня в кожній місцевості присвятити себе Йому та робити все можливе, відповідно до своїх обставин, щоб допомагати в Його справі. Він бажає, щоб своєю щедрістю в принесенні дарів та пожертвувань вони виявили свою вдячність за Його благословення й милість.ПДЦ 417.1

(Свідчення для Церкви, т. 9, c. [131, 132]).ПДЦ 417.2

Господь неодноразово показував мені: забезпечення себе засобами для задоволення наших земних потреб на час недолі суперечить Біблії. Я бачила: якщо святі матимуть удома або в полі провіант у час недолі, коли меч, голод і моровиця відвідуватимуть землю, він буде забраний від них руками насильників та їхні поля пожнуть чужі. Тоді для нас настане час покладатися повністю на Бога, і Він підтримає нас. Я бачила, що в цей час хліб та вода будуть нам забезпечені, ми не будемо терпіти нужду або голод, адже Бог може накрити для нас стіл навіть у пустелі. Якщо буде потрібно, Він пошле круків годувати нас, як зробив це для Іллі, або зіллє манну з небес, як для ізраїльтян.ПДЦ 417.3

Будинки і землі не знадобляться святим у час недолі, бо вони будуть змушені тікати від розлюченого натовпу, і в цей час їхнє майно більше не зможе слугувати справі істини для теперішнього часу. Мені було показано, що Божа воля полягає в тому, аби святі позбулися всякого тягаря до настання часу недолі та над жертвою склали завіта з Богом. Якщо вони покладуть свою власність на вівтар і щиро питатимуть Бога про свій обов'язок, Він навчить їх, коли потрібно буде звільнитися від цих речей. Тому в час недолі вони будуть вільні, не обтяжені жодними перешкодами.ПДЦ 417.4

(Ранні твори, с. [56, 57]).ПДЦ 417.5