Деякі матері непослідовні в поводженні зі своїми дітьми. Часом вони поблажливо ставляться до того, що завдає їм шкоди, а іншого разу відмовляють у невинних задоволеннях, які можуть сповнити щастям дитяче серце. Чинячи так, вони не наслідують Христа. Господь любив дітей, розумів їхні почуття, поділяв їхні радощі та співчував у їхніх переживаннях.ПДЦ 291.4

(Служіння зцілення, c. [389, 390]).ПДЦ 291.5

Коли діти проситимуть дозволу провести час у якійсь компанії або взяти участь у якихось розвагах, скажіть їм: “Я не можу вам цього дозволити; сідайте ось тут, і я поясню вам чому. Я виконую працю для вічності й для Бога. Бог дав мені вас, довіривши моїй опіці. Для вас, мої діти, я займаю місце Бога; тому повинна пильнувати вас, бо змушена буду дати звіт у Божий день. Невже ви бажаєте, щоб поряд з іменем вашої матері в небесних книгах було записано, що вона не виконала свого обов'язку щодо власних дітей і дозволила ворогові увійти й посісти те місце, яке повинна займати? Діти, я хочу вказати вам на правильний шлях, і якщо після цього ви відвернетеся від своєї матері й станете на шлях зла, ваша мати залишиться чистою, але вам доведеться постраждати за свої гріхи”.ПДЦ 291.6

Так я говорила зі своїми дітьми, і перш ніж я встигала закінчити, вони зі сльозами на очах просили мене: “Помолися за нас”. Я ніколи не відмовлялася молитися за них. Я ставала поруч із ними навколішки, і ми разом молилися. Поклавши їх спати, я, бувало, усю ніч, поки на небі не сходило сонце, благала Бога, щоб Він розвіяв ворожі чари і я могла здобути перемогу. Хоч це коштувало мені безсонних ночей, усе ж таки я почувалася щедро винагородженою, коли діти, обіймаючи мене за шию, говорили: “О, мамо, ми такі раді, що ти не дозволила нам піти туди, куди ми хотіли. Тепер ми розуміємо, що це обернулося б для нас бідою”.ПДЦ 292.1

Батьки, так повинні чинити і ви. Виконуйте цю працю, якщо бажаєте зберегти власних дітей для Царства Божого.ПДЦ 292.2

(Християнська родина, c. [528, 529]).ПДЦ 292.3

Ніколи в цій країні чи в інших країнах молодим людям не може бути дане належне виховання, доки вони не перебуватимуть далеко від великих міст. Звичаї та спосіб життя у великих містах роблять розум молоді непридатним для сприйняття істини.ПДЦ 292.4

(Основи християнської освіти, с. [312]).ПДЦ 292.5

Важливість формування характеру

Батьки потребують більше Божественного керівництва