Наш обов'язок щодо бідних у церкві

Є два класи бідних, які завжди поблизу нас: одні гублять себе власною незалежною поведінкою, продовжуючи чинити беззаконня, а другі заради істини опинилися в скрутному становищі. Ми повинні любити своїх ближніх, як самих себе, і тоді, керуючись мудрістю і здоровим глуздом, правильно поводитимемося з обома цими групами.ПДЦ 422.4

Немає жодних запитань щодо бідних із Господніх дітей, їм потрібно допомагати щоразу, коли це буде їм на користь.ПДЦ 422.5

Бог бажає, щоб Його народ відкривав грішним людям, що Він не залишив їх на загибель. Потрібно докладати особливих зусиль, щоб допомагати тим, кого вигнали з дому за істину і хто змушений страждати. Дедалі зростатиме потреба у великих відкритих щедрих серцях, у людях, котрі зречуться себе й візьмуться за вирішення справ саме цих душ, яких любить Господь. Не можна допускати, щоб потреби бідних у Божому народі залишалися незадоволеними. Необхідно знайти спосіб, за допомогою якого вони зможуть забезпечити собі прожиття. Декого необхідно буде навчити працювати. Особлива допомога необхідна тим, хто важко працює, віддаючи всі сили для підтримки своїх сімей. Нам слід виявляти зацікавленість щодо їхніх справ та допомагати їм знайти роботу. Необхідно створити фонд допомоги цим достойним бідним сім'ям, які люблять Бога й дотримуються Його Заповідей.ПДЦ 422.6

Через різні обставини декотрі з тих, хто любить Бога й підкоряється Йому, стають бідними. Одні легковажать, не знаючи, як вести домашнє господарство. Інші бідні через хворобу й невдачу. Якою б не була причина, вони перебувають у нужді, і допомога таким людям — важливий напрямок місіонерської роботи.ПДЦ 423.1

Скрізь, де створюється церква, її члени мають сумлінно працювати для нужденних віруючих. Однак вони не повинні зупинятися на цьому. Члени Церкви повинні також допомагати іншим людям, незалежно від їхньої віри. Завдяки таким зусиллям та праці декотрі з них приймуть особливі істини для теперішнього часу.ПДЦ 423.2

(Свідчення для Церкви, т. 6, c. [269-271]).ПДЦ 423.3