13 січня. Здобувайте духовну силу через молитву

“А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився” (Марка 1:35).ЗПІ 21.1

Оскільки життя Ісуса було сповнене довіри до Отця та підтримувалося постійним спілкуванням із Ним, Його служіння було непохитним і непомильним. Щоденно зазнаючи спокус, постійно відчуваючи протидію з боку вождів народу, Христос знав, що має зміцнювати Свою людську природу за допомогою молитви. Аби бути благословенням для людей, Він повинен був спілкуватися з Богом, отримуючи від Нього силу, наполегливість і твердість.ЗПІ 21.2

Спаситель любив усамітнюватися на горі, де спілкувався зі Своїм Отцем. Удень Він ревно працював задля спасіння чоловіків, жінок та дітей від загибелі. Він зціляв хворих, потішав засмучених, повертав померлих до життя, давав надію і радість зневіреним. Після завершення денної праці Ісус щовечора залишав міську суєту і схилявся в молитві перед Своїм Отцем. Часто протягом усієї ночі Він підносив до Отця Свої прохання. Але після таких годин спілкування Він повертався натхненим, бадьорим, готовим до виконання Свого обов'язку та до будь-яких випробувань.ЗПІ 21.3

Чи відчувають Христові служителі спокуси й люті удари сатани? Усе це пережив Той, Хто не знав гріха. Під час страждань Він звертався до Свого Отця. Будучи Сам джерелом благословення й сили, Він міг зціляти хворих і воскрешати мертвих, міг наказати бурі, і вона підкорялася Йому; однак Він молився, часто із сильним зойком і сльозами. Він молився за Своїх учнів і за Себе, ототожнюючи Себе з людством. Він був могутнім Прохачем. Як Князь життя, Він володів силою, перебуваючи в єдності з Богом, і перемагав...ЗПІ 21.4

Найбільш успішно навчають і проповідують ті, хто в покорі серця надіється і покладається на Бога, прагне Його керівництва та благодаті. Пильнувати, молитися, працювати — ось девіз християнина. Життя справжнього християнина — це життя постійної молитви. Він знає, що світла й сили одного дня недостатньо для боротьби і випробувань дня прийдешнього. Сатана постійно змінює свої спокуси. Щодня ми потраплятимемо в різні обставини; і щоразу, коли опинимося в новій для нас ситуації, нас оточуватимуть досі невідомі нам небезпеки та постійно атакуватимуть нові несподівані спокуси. І тільки завдяки отриманим з Неба силі і благодаті ми можемо мати надію протистояти спокусам та виконувати покладені на нас обов'язки (Служителі Євангелія, c. [255-258]).ЗПІ 21.5