8 листопада. Божий народ буде очищений у час горя

“Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!” (Ісаї 33:2).ЗПІ 406.4

Історія Якова є також запевненням у тому, що Бог не відкине тих, котрі були зведені й спокушені до гріха, але потім повернулися до Нього зі щирим каяттям. Коли сатана намагатиметься знищити таких людей, Бог пошле Своїх ангелів, щоб потішати і захищати їх у цей небезпечний час. Напади сатани люті й рішучі. Його обман — жахливий, але око Господа пильнує над Своїм народом і Його вухо чує їхній крик. Їхнє велике горе, полум'я вогняної печі готове поглинути їх, однак Великий Плавильник виведе їх, як золото, випробуване у вогні. Божа любов до Його дітей у час цього найсуворішого випробовування буде такою ж сильною і ніжною, як і в найкращі часи, але їм необхідно перейти через вогняну піч, усе земне повинно бути знищене вогнем, щоб вони могли досконало відтворювати образ Христа.ЗПІ 406.5

Прийдешній час горя і скорботи потребує від нас віри, яка змогла б подолати втому, голод, зволікання, — віри, яка не похитнеться, навіть під час найсуворішого випробовування. Усім буде даний благодатний час, аби приготуватися до великого горя. Яків переміг тому, що був наполегливий і рішучий. Його перемога свідчить про силу щирої молитви. Усі, хто, подібно до Якова, покладатимуться на обітниці Божі та виявлять ту саму ревність і наполегливість, яку виявив він, також досягнуть успіху. Хто не бажає зректися себе і впокоритися перед Богом, благаючи Його про благословення, той не отримає їх. Боротися з Богом — як мало людей знають, що це таке! Як небагато душ прагне до Бога, докладаючи всіх зусиль, щоб зблизитися з Ним. Коли хвилі невимовного розпачу готові ось-ось поглинути душі, котрі перебувають у молитві, як мало в такі хвилини тих, хто з непохитною вірою покладається на Божі обітниці.ЗПІ 407.1

Ті, котрі мають сьогодні малу віру, перебувають у великій небезпеці опинитися під владою сатанинського заблудження і декрету, що поневолюватиме сумління. Навіть якщо вони витримають випробовування, то в час скорботи й горя зазнають глибокого відчаю і душевних мук, тому що не звикли покладатися на Бога. Вони будуть змушені засвоювати уроки віри, котрими раніше нехтували, під страшним тягарем розчарувань (Велика боротьба, c. [621, 622]).ЗПІ 407.2