10 квітня. Скарби істини для тих, хто копає

“Якщо шукатимеш її як срібло, і дошукуватимешся її, неначе скарбу, тоді збагнеш, що таке Господній страх, і знайдеш пізнання Бога” (Прип. 2:4, 5)ЗПІ 132.1

Нехай ніхто не думає, що знає все. Глибину людського інтелекту можна зміряти, праці авторів можна прочитати, але жодним, навіть найбільш високим, глибоким і широким злетом думки не можна знайти Бога. За межею збагненного для нас відкривається ціла нескінченність. Ми побачили тільки проблиск Божественної слави, безмежності знання й мудрості; ми працювали тільки на поверхні родовища, тоді як багата золотоносна руда лежить на глибині, щоб винагородити того, хто докопається до неї. Родовище потрібно розкопувати все глибше і глибше, а результатом стане чудовий скарб. Через правдиву віру Божественне знання стане людським.ЗПІ 132.2

Жоден, хто досліджує Писання в дусі Христа, не залишиться без нагороди. Якщо люди бажають бути навченими, як малі діти, якщо повністю підкоряються Христу, вони знайдуть Істину в Його Слові. Якби вони були слухняні, то зрозуміли б задум Божого правління. Небесний мир відкрив би для дослідження свої скарби благодаті і слави. Люди стали б зовсім іншими і на вигляд, і в мові, і в співі, ніж зараз, бо, досліджуючи родовища Істини, вони були б облагороджені. Таємниця викуплення, втілення Христа, Його викупна жертва не були б для них такими неясними, як сьогодні. Вони б не тільки краще їх розуміли, а й вище цінували...ЗПІ 132.3

Ціна цього скарбу вища за золото і срібло. З ним не зрівняються багатства земних надр. “Безодня говорить: ‘Вона не в мені!’ і море звіщає: ‘Вона не зо мною!’ Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї. Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру. Золото й скло — не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд зі щирого золота. Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости — ліпший за перли! ” (Ознаки часу, 12 вересня 1906 р.)ЗПІ 132.4