11 квітня. Завжди шукайте більшого світла

“І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом” (Екл. 1:13).ЗПІ 133.1

Яким би не був інтелектуальний прогрес людини, нехай ні в кого ані на мить не виникає думки, що вже немає потреби в ґрунтовному постійному дослідженні Писання в пошуках більшого світла. Як народ, ми покликані до особистого вивчення пророцтв. Нам необхідно старанно пильнувати, аби розрізнити кожний посланий нам Богом промінь світла. Ми повинні вловлювати перші проблиски Істини та через молитовне дослідження здобувати ясніше світло, яке можна буде передати іншим.ЗПІ 133.2

Якщо Божі діти почуваються впевнено і задовольняються своєю теперішньою освітою, ми можемо знати, що Господь не буде прихильний до них. Його воля полягає в тому, щоб вони завжди рухалися вперед, аби більше й більше отримувати світла, яке сяє для них. Нинішній стан Церкви не до вподоби Богові. Люди робляться настільки самовпевненими, що перестають відчувати необхідність у глибшій істині та більшому світлі. Ми живемо в такий час, коли сатана діє праворуч і ліворуч, спереду і ззаду, і однак, як народ, ми спимо. Бог бажає, аби звучав голос, що пробуджує Його народ до дії.ЗПІ 133.3

Замість того щоб відкрити свою душу для променів небесного світла, деякі діють у протилежному напрямку. І в літературі, і з кафедри нам пропонуються такі погляди щодо богонатхненності Біблії, які не схвалює ані Дух, ані Боже Слово. Безперечно, жодна людина і жодна група людей не має права поширювати теорії з такого важливого питання, якщо вони не підкріплені ясним: “Так говорить Господь”.ЗПІ 133.4

Якщо обтяжені людськими немощами особи, котрі більшою чи меншою мірою піддані впливу оточення і мають спадкові або набуті схильності, які зовсім не роблять їх мудрими і спрямованими до Небес, піддають перегляду Боже Слово та визначають, що в ньому Божественне, а що людське, — вони діють без Божої поради. Господь не сприятиме такій роботі. Наслідки будуть згубними як для тих, хто зайнятий цією роботою, так і для тих, хто прийме її як таку, що походить від Бога (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [708, 709]).ЗПІ 134.1