Частіше моліться до вашого Небесного Отця. Чим частіше ви молитиметесь, тим більше ваша душа буде залучена до священної близькості з Богом. Святий Дух буде заступатися за щирого прохача невимовними зітханнями, а серце зм'якне та підкориться Божій любові. Яскраве проміння Сонця Праведності розжене хмари й тіні, якими сатана затьмарює душу, а світло Небес осяє сховища розуму і серця.ЗПІ 17.3

Однак не падайте духом, якщо вам видасться, що ваші молитви не отримали негайної відповіді. Господь бачить, що до молитви часто домішується земна суєта. Люди моляться, керуючись егоїстичними бажаннями, тому Господь не виконує їхніх прохань так, як вони розраховують. Він проводить їх через випробування, через приниження, поки вони не зрозуміють, що їм насправді потрібно. Він не дає Своїм дітям того, що задовольнить їхні зіпсуті бажання і що зрештою завдасть їм шкоди, так що вони стануть безчестити Бога. Він не дає людям того, що буде потурати їхньому честолюбству і сприяти самозвеличенню. Ми повинні приходити до Бога в покорі, зі скрушеним серцем, усе підкоряючи Його священній волі.ЗПІ 17.4

У Гефсиманському саду Христос молився до Свого Отця: “Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша”. Чаша, про звільнення від котрої Він молився і котра була такою гіркою для Його душі, — це чаша розділення з Богом через гріхи світу. Той, Хто був абсолютно безгрішний і бездоганний, став винним перед Богом, аби винні могли отримати прощення та постати як невинні перед Богом. Отримавши запевнення, що світ не спасти інакше, як тільки через Його самопожертву, Ісус сказав: “Однак не як Я хочу, а як Ти”. Дух покори і смирення, виявлений Христом у цій молитві, — це угодний Богові дух. Нехай душа усвідомить свою нужду, свою безпорадність, свою нікчемність, нехай усі її сили будуть віддані палкому благанню про допомогу, — і допомога прийде (Рев'ю енд Геральд, 19 листопада 1895 р.).ЗПІ 18.1

9 січня. Не тільки молитися, а й діяти

11 січня. Щоб уникнути темряви тримайтеся ближче до Бога