Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
За прикладом Ісуса - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    3 березня. Вістка для нашого часу

    “Ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця” (Євр. 3:14).ЗПІ 84.2

    “І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, — що часу вже більше не буде” (Об'явл. 10:5, 6). Ця вістка проголошує завершення пророчих періодів. Розчарування тих, хто чекав побачити нашого Господа в 1844 році, хто з таким запалом чекав Його з'явлення, було справді гірким. Це розчарування сталося за визначенням Господа, щоб відкрилися наміри серця.ЗПІ 84.3

    Жодна хмара не затьмарила Церкву без Його відома, жодна сила, яку Бог не передбачив би наперед, не протидіяла Божій справі... Усі наміри Бога здійсняться. Його Закон пов'язаний з Його престолом, і сатанинські війська, об'єднані з людськими, не зможуть знищити його. Бог надихає й оберігає Істину; вона буде жити і процвітати, хоч іноді може здаватися, що вона вкрита тінню.ЗПІ 84.4

    Євангеліє Христа — це Закон, відображений у нашому характері. Обман, спрямований на його скасування, різноманітні хитрощі для виправдання неправди, будь-яка омана, яку винаходять сили сатани, зрештою будуть навіки розбиті, і тріумф Істини стане подібним до полуденного сонця. Засяє Сонце Правди та лікування в променях Його, і вся Земля наповниться Його славою...ЗПІ 85.1

    Старі протиріччя відродяться, постійно виникатимуть нові вчення. Однак Божі діти, котрі через свою віру і задля виконання пророцтва здійснили свою працю проголошення першої, другої і третьої ангельських вісток, знають, на чому вони ґрунтуються. Вони здобули досвід цінніший, ніж щире золото. Вони повинні стояти непорушно, як скеля, твердо зберігаючи цей початковий стан аж до кінця (Вибрані вісті, т. 2, c. [108, 109]).ЗПІ 85.2