20 лютого. Послух приносить радість

“Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить... а в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!” (Псал. 1:1, 2).ЗПІ 69.3

Дуже важливо, аби всі піддані Божого Царства були слухняні Законові Єгови, аби навіки утвердилася Його безмежна слава. Люди, які визнають Христа і прямують за Ним, зазнають у цьому житті випробування на послух Богові. Послух принесе їм щастя і забезпечить нагороду — вічне життя.ЗПІ 69.4

Падіння Адама, котрий порушив одну-єдину Божу вимогу, призвело до жахливих наслідків, і гріх розрісся до неймовірних масштабів. Однак серед повстання й відступництва, серед безлічі невірних, закоренілих і впертих людей Бог бачить тих, хто любить Його та виконує Його Заповіді, і Він каже: “Тих, хто любить Мене, Я люблю” і дам їм істинне добро. “Відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу”.ЗПІ 70.1

Христос жив у згоді з моральними принципами Божого правління і виконував усі приписи Божого Закону. Він на прикладі власного життя показав, що Закон добрий. Факт, що Закон святий, справедливий і добрий, мав бути засвідчений перед усіма племенами, поколіннями і народами, перед безгрішними світами, ангелами, серафимами й херувимами. Принципи Божого Закону були втілені в характері Ісуса Христа, і хто співпрацює з Ним, стаючи учасником Божественної природи, той розвине в собі Божественний характер і стане ілюстрацією Божого Закону. Христос, перебуваючи в серці людини, підкоряє все її єство — душу, тіло і дух — на послух праведності. Справжні послідовники Христа перебуватимуть у згоді з думками, волею й характером Бога, і в людській природі будуть явлені всеосяжні принципи Закону...ЗПІ 70.2

Сатана проголосив, що Богові не відомі самозречення, милість і любов, що Він жорстокий, вимогливий і невибачний. Сатана ніколи не відчув на собі Божої вибачливої любові, оскільки ніколи не відчув справжнього покаяння. Він представив Бога в спотвореному світлі, він — фальшивий свідок, обвинувач Христа й усіх, хто скидає із себе сатанинське ярмо та повертається до Небесного Бога, аби засвідчити Йому свою вірність (Рев'ю енд Геральд, 9 березня 1897 р.).ЗПІ 70.3