26 січня. Ходити з Богом у молитві

“І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок... І ходив із Богом Енох, і не стало його, — бо забрав його Бог” (Бут. 5:22-24).ЗПІ 37.2

Займаючись своїми повсякденними справами, ми повинні підносити душу до Неба в молитві. Ці тихі благання підіймаються як фіміам перед престолом благодаті, і ворог відступає. Християнина, серце котрого покладається на Бога, неможливо перемогти. Жодні виверти лукавого неспроможні порушити його мир. Усі обітниці Божого Слова, уся сила Божої благодаті, усі скарби Єгови призначені для забезпечення його спасіння. Так Енох ходив з Богом, і з ним був Бог — допомога в недолях.ЗПІ 37.3

Молитва — це дихання душі. Це сховище духовної сили. Щоб зберегти здоров'я душі, молитву нічим не можна замінити. Молитва дозволяє нам з'єднатися із Джерелом життя, вона ставить наше духовне буття на міцну основу. Якщо ви будете нехтувати молитвою, користуючись нею лише від випадку до випадку, коли вам зручно, то втратите свій міцний зв'язок із Богом. Ваші духовні здібності зазнають збитку, а релігійне життя втратить силу й енергію...ЗПІ 38.1

Як чудово, що наші молитви можуть бути дійовими, що ми, негідні, грішні, смертні, маємо можливість підносити свої прохання до Бога. Яку ще вищу силу може побажати для себе людина, крім цієї — спілкуватися з безмежним Богом! Слабка, грішна людина має перевагу звертатися до свого Творця. Ми можемо промовляти слова, які сягають престолу Володаря Всесвіту. Ми можемо розмовляти з Ісусом, ідучи дорогою, бо Він каже: “Я праворуч тебе”.ЗПІ 38.2

Ми можемо спілкуватися з Богом у наших серцях, ходити разом із Христом. Займаючись повсякденною працею, можемо висловлювати свої сокровенні бажання, нечутні для стороннього вуха; і це слово не помре й не загубиться. Ніщо не може втримати цього прагнення душі. Воно підіймається над шумом міських вулиць і гуркотом транспорту. Ми розмовляємо з Богом, і Він чує наші молитви (Вісті для молоді, c. [249, 250]).ЗПІ 38.3