11 травня. Жодний гріх не може бути прихованим перед Богом

“Того, хто буде виявлений у заклятому, буде спалений вогнем разом з усім його майном, бо він переступив Заповіт Господній і вчинив ганебну річ в Ізраїлі” (І.Нав.7:15).ХП 142.1

Господь не відразу вказав на винуватця, але дав вказівку, що потрібно зробити. Він сказав: “Тому завтра вранці підходьте за вашими племенами; і те плем'я, на яке вкаже Господь, нехай підходить за родами; а рід, який виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, на який вкаже Господь, підходитиме за мужчинами” (І.Нав.7:14).ХП 142.2

Таким чином, пересіявши всю громаду до одного, Господь відкриває людям, що Йому відомі всі таємні нечесні вчинки, як би люди не приховували їх. Протягом усієї довгої процедури Ахан продемонстрував тверду рішучість не зізнаватись у переступі, проте Господь виявив його. Якщо б Ісус Навин зразу вказав на гріх Ахана, то чимало людей поспівчували б винному, — особливо, якби він наполягав на своїй невинності. Дивлячись на усе через призму людських міркувань, вони могли б вважати, що з Аханом повелися несправедливо й жорстоко. Саме так сьогодні чинять багато людей, коли їм вказують на гріх, тому що вони залишають Бога поза увагою. Ось чому Ісус Навин звернувся до Ахана з такими словами: “Сину мій, дай славу Господеві, Богові Ізраїля, й вияви пошану до нього. Признайсь мені, що ти вчинив; не втаюй переді мною нічого” (І.Нав.7:19).ХП 142.3

Господь повідомив Ісусові Навину, що зробив Ахан, однак чимало людей так часто керуються своїми людськими симпатіями і бувають навіть схильні виправдати винуватця, що Господь вирішив дати Ізраїлю урок, аби й ми мали з цього користь сьогодні. Саме тому Ісус почав умовляти молодого чоловіка розповісти йому про скоєне...ХП 142.4

Якби покарання спіткало Ахана до того, як він власними вустами визнав свою провину, то люди, за своєю природою схильні до повстання, звинуватили б Ісуса в суворому поводженні з молодою людиною і осудили б його як немилосердну людину, яка призначила йому таке жахливе покарання...ХП 142.5

Ахан зізнався і сказав: “Справді, я згрішив перед Господом, Богом Ізраїля; ось що вчинив я: побачив я між здобиччю гарний плащ шінеарський, двісті шеклів срібла та злиток золота вагою в п'ятдесят шеклів. Зазіхнув я на те... он воно закопане в землі посеред мого шатра; срібло під ним насподі” (І.Нав.7:20-21)...ХП 142.6

“І ввесь Ізраїль побив його камінням, і каменувавши їх, спалили. Насипали над ним велику купу каміння” (І.Нав.7:25) ^{1Лист 13, 1893 р.; Наставник молоді, 25 січня 1894 р.; Наставник молоді, 1 лютого 1894 р.}.ХП 142.7