11 січня. Повернення до теми великої боротьби

“Ти згрішив. Тому Я прогнав тебе з Божої гори, і погубив тебе, херувиме-покровителю, серед вогнистого каміння” (Єзек.28:16).ХП 16.1

Я пишу новий більш повний варіант “Великої боротьби”, який містить історію падіння сатани і появи гріха у нашому світі; ще яскравіше, ніж будь-коли, усвідомлюю цю велику боротьбу між Христом, Князем світла, і сатаною, князем темряви. Коли я спостерігаю різноманітні виверти сатани, який намагається погубити заблудлу людину і зробити її подібною до себе, — злочинцем стосовно святого Божого Закону, мені хочеться, щоби Божі ангели зійшли на Землю і представили цю справу у всій її важливості. Я починаю переживати за душі, які добровільно відходять від світла, пізнання і послуху святому Божому Закону. Як Адам і Єва повірили у сатанинську неправду: “станете немов боги”, так і ці особистості сподіваються завдяки непослуху піднятися на великі висоти і зайняти будь-який престижний пост. Я дуже тривожусь, тому що поки інші сплять, я проводжу години у молитві, щоб Бог у всій Своїй могутності руйнував заблудження, яке оповиває мислення людей, після чого привів би їх у смиренні до Голгофського хреста. Далі я заспокоюю себе думкою, що усі ці душі викуплені кров'ю Господа Ісуса. Ми можемо любити їх, але Голгофа свідчить, наскільки сильно їх любить Бог. Це не наша, але Божа справа. Ми лише знаряддя у Його руках, виконавці не своєї, а Його волі. Ми дивимося на тих, хто діє наперекір Духу благодаті, і хвилюємося за них. Нам їх шкода, і ми відчуваємо смуток від того, що вони можуть виявитися невірними Богові й істині; але ми сумуємо ще глибше, коли думаємо про Ісуса, Який викупив їх Своєю кров'ю. Ми віддали б усі свої маєтки, аби спасти хоча б одну людину, проте розуміємо, що це неможливо. Навіть якщо б ми віддали своє життя заради спасіння однієї душі для вічного життя, розуміємо, що і такою жертвою не змогли б цього зробити.ХП 16.2

Лише одна велика жертва була принесена на землі — це місія і смерть Ісуса Христа. О, якби люди зрозуміли велич цієї жертви! У такому разі вони змогли б краще зрозуміти і велич спасіння^{1Свідоцтва для Церкви, т. 5, c. [625-626]}.ХП 16.3