3 квітня. Ми повинні завжди опиратися на Бога

“Вірою він (Мойсей) покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, котрий бачить Невидимого” (Євр.11:27).ХП 102.1

Мойсей був Божою дитиною, обраною для звершення особливої місії. Оскільки його усиновила фараонова дочка, то придворні осипали його великими почестями. З огляду на те, що він став онуком царя, усі поспішали звеличувати його. На нього дивилися як на спадкоємця престолу.ХП 102.2

Мойсей був розумною людиною, і Бог за Своїм передбаченням поставив його саме туди, де він міг здобути знання і підготуватися до великої праці. Він отримав ґрунтовну підготовку майбутнього полководця. Коли Мойсей вступав у битву з ворогом, то обов'язково перемагав, а тому після повернення з воєнних походів уся армія прославляла його.ХП 102.3

Незважаючи на успіхи, Мойсей ніколи не забував, що Бог через нього має визволити Ізраїлевих синів. Та хоча він і вважався серед єгиптян вченим, у результаті служби у фараона в його характері стали виявлятися деякі негативні риси, які робили його непридатним для тієї величної роботи, яку йому потрібно було звершити. Вада характеру виявилася якраз тоді, коли Мойсей відвідав своїх братів і “побачив єгиптянина, який бив єврея — одного з братів його” (Вих.2:11). Мойсей перебрав справу у свої руки й “убив єгиптянина і заховав його в пісок” (Вих.2:12).ХП 102.4

Щоб підготувати Мойсея до визначеної для нього праці, Небесний Бог вивів його з оточення язичників. Він мав пройти курс навчання в іншій школі — школі Провидіння. Які ж після цього переміни відбулися в житті та діяльності Мойсея!ХП 102.5

Якщо дивитися на цей досвід з людської точки зору, то можна сказати, що Мойсей насправді “провалився” у навчанні. Замість того щоб дозволити йому, вишколеному полководцеві, який вважався цілковито підготовленим для виконання особливої місії, призначеної йому Небом, Господь послав його в гори, аби там він отримав іншу освіту, вкрай необхідну для того, щоб стати успішним полководцем Ізраїлю.ХП 102.6

Відповідно до задуму Бога Мойсей мав виступити самостійно, опираючись лише на міцну руку Всемогутнього, тому йому потрібно було навчитися молитись та вірити... Кожна людина повинна мати свій особистий досвід. Нам завжди слід засвоювати уроки, які має намір викладати нам Провидіння. Якщо ми сподіваємося на підтримку інших і покладаємося на допомогу смертних людей, то це означає, що не знаємо власних сил, тому що не стоїмо на власних ногах, отримуючи допомогу виключно від Бога. Коли нас звідусіль проганяють і ми залишаємося наодинці, стрижень нашої віри, наша єдина надійна опора — безмежний Бог^{1Рукопис 36, 1885 р.}.ХП 102.7