23 травня. Отримати від Бога прощення означає бути виправданим

“Блажен, кому пройдене беззаконня і чий гріх покритий. Блаженний той, кому Бог не залічить вини, і в кого на душі немає лукавства” (Псал.32:1-2).ХП 154.1

Чимало людей припускаються помилки, намагаючись детально визначити різницю між виправданням та освяченням. Найчастіше у визначення цих двох термінів вони вносять власні ідеї та здогади. Навіщо у життєво важливому питанні виправдання вірою намагатися бути більш скрупульозними, ніж Богонатхнення? Для чого детально розписувати кожний пункт, нібито для спасіння душі вкрай важливо, щоб усі розуміли дане питання точнісінько так, як ви? Не всі можуть мати однакове бачення. Вам загрожує небезпека перетворити атом на цілий світ або звести світ до розміру атома.ХП 154.2

Коли грішники, які каються, визнають свою провину перед Богом, розуміють значення примирення, що звершив для них Христос, і приймають це примирення як свою єдину надію в цьому та в майбутньому житті, їхні гріхи прощаються. Це і є виправдання по вірі. Кожна віруюча душа повинна цілковито підкорити свою волю Божій волі і зберігати стан покаяння, віруючи у викупні заслуги Спасителя і зростаючи від сили в силу, від слави в славу. Прощення і виправдання — це одне й те ж саме...ХП 154.3

Виправдання — це щось протилежне осудженню. Бог виявляє безмежну ласку до тих, котрі цього зовсім не заслуговують. Він прощає злочини та гріхи ради Ісуса, Котрий став “примиренням за наші гріхи” (1Йоан.2:2). Через віру в Христа винний порушник Закону знаходить прихильність Бога, а також непохитну надію на вічне життя...ХП 154.4

Давидові були прощені його злочини, бо він упокорив своє серце перед Богом у глибокому душевному розкаянні і повірив у виконання Божої обітниці щодо прощення. Він визнав свій гріх, розкаявся і наново навернувся. Захоплюючись дарованою впевненістю в прощенні, Давид вигукнув: “Блажен, кому прощені беззаконня, кому гріх покрито. Блажен той, кому Бог вини не зарахує, і в кого на душі немає лукавства”. Благословення приходить в результаті прощення; прощення здобувається вірою в те, що Великий Носій гріха бере на Себе визнаний людиною гріх, в якому вона розкаялася. Таким чином, усі наші благословення походять від Христа. Його смерть — це жертва примирення за наші гріхи. Христос — великий Посередник, через Котрого ми отримуємо ласку та прихильність Бога. Отже, Він справді Родоначальник, Автор та Вершитель нашої віри^{1Рукопис 21, 1891 р.; Видані рукописи, т. 9, с. [300, 301]}.ХП 154.5