Червень. Царі і пророки

1 червня. Добробут іноді спричинює духовний спад

“Та коли я глянув на всі свої діла, що руки мої вчинили, і на той труд, що я трудився, — і ось усе це марнота та гоните а за вітром. І немає під сонцем ніякої з того користі!” (Екл.2:11).ХП 164.1

Cоломон написав Книгу приповістей, але через деякий час його мудрість перемішалася з половою. Звідки ж взялася ця полова? Коли Соломон досяг зрілого віку і для нього здійснилася така славна обітниця, у його житті сталися зміни. Він не лише перестав бути вірним, чистим і відданим Богові, але й зруйнував Господні огорожі, котрі захищали Його народ від ідолопоклонства. Господь виділив Ізраїль як особливий народ, зробив його охоронцем священної істини, яку необхідно було сповістити світові. Однак Соломон пишався своєю політичною владою і укладав союзи з язичеськими царствами...ХП 164.2

Ще на початку царювання Соломона його відвідала цариця Шеви. Вона приїхала, аби пересвідчитися у його мудрості і, поспілкувавшись із царем, зробила висновок, що їй і половини не було сказано з того, що вона побачила і почула. Але мудре і дуже справедливе правління царя Соломона зазнало змін: той, хто знав Бога й істину, почав витрачати багатство, догоджаючи своїм язичницьким жінкам. Соломон насаджував дорогі сади. Божі гроші, які потрібно було використовувати для такої святої справи, як допомога бідним, витрачалися на честолюбні царські проекти. Убогі люди не мали будинків, їжі й одягу, як було призначено Богом. Прагнучи догодити своїм жінкам і прославити себе, Соломон брав з підданих непосильні податки, котрі потім марнотратив...ХП 164.3

Моральна зрілість Соломона зникала подібно до того, як сили залишають паралізовану людину. Він намагався поєднати світло із темрявою, служити Богові і мамоні. Цар вважав, що має право проводити будь-які експерименти і робити усе, що йому заманеться. Але у Веліара не може бути нічого спільного з моральною чистотою, і шлях, яким ішов цар, стягнув на нього покарання. Він віддалився від Бога, — і Божа мудрість залишила його...ХП 164.4

Люди, котрі володіють коштами, повинні взяти урок з історії Соломона. Тим, що мають достаток, постійно загрожує небезпека дійти висновку, що гроші та становище забезпечать їм повагу, і при цьому не потрібно бути надто розбірливими у витратах. Але самозвеличення — то порожня кулька. Зловживаючи даними Богом талантами, Соломон відступив від Подателя всіх благ. Коли Бог посилає добробут, людям потрібно бути обережними і не потурати забаганкам своїх сердець, аби не позбавитися простоти віри і не опинитися у стані духовного занепаду.^{1Рукопис 40, 1898 р.}ХП 164.5