25 вересня. Кожному потрібно знати свої слабкості

“Сказав же Господь: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоб пересіяти, як пшеницю; Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!” (Луки 22:31-32).ХП 283.1

Сатана постійно вторгається у взаємовідносини душі з Богом. Він безперестанку намагається примушувати людину висловлювати свої думки, а не Божі слова...ХП 283.2

Петро навіть не уявляв, наскільки він слабкий! Він не розумів, що керується чужим духом, навіть коли намагався звести нанівець урочисті слова Христа, у яких Він відкрив учням повне страждань і скорбот майбутнє як Його особисте, так і учнів. Христос розумів: якщо Петро не оновиться духом, то не перенесе страшних випробувань, коли побачить знехтування, приниження, осудження і смерть Господа. На попередження Учителя Петро відповів: “Господи, з Тобою я готовий іти і до в'язниці, й на смерть. Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі відречешся від Мене, що не знаєш Мене!”ХП 283.3

Із цього гіркого досвіду бачимо, як може обманюватися людська природа і як легко її спантеличити через те, що люди дозволяють сатані втручатися у взаємовідносини між Ісусом і своєю душею. Христос бажає владно сказати: “Іди геть від Мене, сатано!” “Дай Мені наблизитися до Моїх рабів, аби вони не зазнали поразки; щоб вони вірили Моїм словам, а не словам різних ошуканців, бо Мої слова суть істина і праведність...”ХП 283.4

Діти Божі, як ті головешки, вихоплені з полум'я Ісусом Христом; вони усвідомлюють свій гріх і відчувають себе упокореними і присоромленими. Бог бачить і визнає їхнє покаяння, відзначаючи їхнє жалкування з приводу гріха, якого вони не можуть самостійно зректися. Коли вони моляться, Господь чує їхні молитви. Ось чому сатана всіляко протидіє Христові... Він стає між віруючою покаяною душею та Спасителем, намагаючись накинути на цю душу свою пекельну тінь, послабити віру і зробити Божі слова недійовими...ХП 283.5

Якщо сатана стає між душею та Ісусом Христом, він заступає любов, прийняття і прощення Христа. Чоловіки і жінки прагнуть своїми зусиллями сховати власні потворність і гріх, але Ісус хоче, щоб вони прийшли до Нього такими, якими є, і повірили в Нього як особистого Спасителя. У Своїй ніжній любові Отець прощає їх, пропонуючи кращий одяг, у який готовий одягнути Своїх синів і дочок, котрі до Нього повертаються^{1Лист 65, 1894 р.; Видані рукописи, т. 7, с. [201]}.ХП 283.6